Головний бухгалтер перевіряє щоденний баланс, виконує всі контрольні функції по касових операціях, а також звіряє аналітичний облік із синтетичним. У великих підрозділах обліково-операційних апаратів ці види робіт виконують групи або відділи працівників, а контрольні функції виконують керівники відділів чи інші провідні фахівці. Хто конкретно займався обслуговуванням того чи іншого неплатоспроможного підприємства, можна з’ясувати у відповідних операційних працівників. Встановити це можна за їх підписами на документах. Однак практика показує, що до таких псевдооперацій, як правило, відношення мають не тільки прямі виконавці цих операцій, а й працівники (головний бухгалтер та голова правління) комерційного банку. Крім того, щоб не вдаватися до складних дій з метою приховування у балансі фіктивно утворених сум, ці операції не відображаються у документах аналітичного та синтетичного обліку. Тобто не робляться відмітки про операції в особистих рахунках юридичних осіб, не вносяться дані у бухгалтерський журнал реєстрації операцій дня, зведені карточки і щоденні перевірочні відомості, фіктивно утворена сума не відображається у щоденному балансі.
Неплатоспроможні підприємці-шахраї та їх співучасники-банківські працівники на шляху відмивання фіктивно утворених коштів та їх матеріалізації у товар, готівку чи вільноконвертовану валюту іноді вступають у змову почергово з кількома підприємствами (на території України), роблять два-три цикли перекладок фіктивно утворених сум перед тим як їх матеріалізувати у цінності. Мета цих дій одна — завуалювати джерело й ініціаторів фіктивно утворених коштів та ускладнити перевірку і збір доказів про злочинну діяльність зловмисників. В умовах інтернаціоналізації злочинності та процесуальних бар’єрів, які виникли з розпадом єдиного правового поля між країнами колишнього СРСР, це досить ефективно слугує злочинцям. Платіжне доручення неплатоспроможного підприємства банк забезпечує всіма наявними у нього кредитними ресурсами. Однак без відповідного оформлення кредиту, банківських проваджень за рахунком клієнта та іншими обліковими документами, сам факт наявності вільних кредитних ресурсів у банку ще не означає, що така операція ними забезпечена. Неплатоспроможному підприємству може бути надана позичка до випуску в обіг цього платіжного доручення, зарахована на його рахунок, потім для оплати товарів за угодою знята з рахунку та проведена за наведених вище документами синтетичного обліку банку (по бухгалтерському журналу реєстрації банківських операцій, зведених картках балансу тощо), і переказана в РКЦ для перерахування фірмі. У такому разі була б переведена реальна сума, що у свою чергу спричинило б зменшення кредитних ресурсів банку. Відправлена у РКЦ фіктивно утворена сума не зменшила кредитні ресурси банку, а стала засобом вчинення шахрайства відносно цінностей фірми, оскільки за відпущений реальний товар остання одержала фіктивні грошові кошти, які після викриття злочину були зняті з її рахунку.
Аналогічним способом вчинюються злочини, якщо фіктивне платіжне доручення, а за ним і фіктивне авізо оформляються від імені неплатоспроможної організації. Хоча на рахунку підприємства-платника кошти є, але у змові з банківськими працівниками з його рахунку під суму, вказану у загальних фіктивних платіжних документах, грошові кошти не знімаються. Для розрахунку під ту чи іншу угоду шляхом службового підлогу направляється фіктивно утворена сума. Як і в попередньому випадку, операція не реєструється у документах дня аналітичного і синтетичного обліку. При викритті таких злочинів шахраї, як правило, висувають алібі, що вони мали сумнів відносно своїх партнерів щодо поставки останніми цінностей, обумовлених в угоді, але мали намір розрахуватися реальними коштами після того, як товари постачальником будуть їм відвантажені або доставлені.
» следующая страница »
1 ... 198 199 200 201 202 203204 205 206 207 208 ... 381