Термін «згідно з чинним законодавством», який широко вживається в законодавчих і нормативних актах разом з тим надає державним органам і право контролю та державного впливу у вигляді підзаконних актів. Не є винятком охорона банків, оскільки за Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» охоронну діяльність віднесено до ліцензійних видів діяльності (ст. 9). Отже, право на охорону власності та діяльності потребує відповідної ліцензії, яку ще слід одержати.
Підтвердженням цьому є спроба забезпечити комерційні банки зброєю.
За офіційними даними, сьогодні понад 85% банків охороняють співробітники департаменту Державної служби охорони при МВС України. Всі інші — недержавні служби. До Верховної Ради України надійшов законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність», яким передбачалося озброїти власну охорону комерційних банків бойовою зброєю.
Керівництвом МВС цей законопроект було названо передчасним і таким, що не враховує всіх вимог, не прийнятих на той час законів про зброю, охоронну діяльність. Окрім того, збільшення обігу вогнепальної зброї (за підрахунками департаменту ДСО для цього потрібно буде майже десять тисяч одиниць) може призвести до неконтрольованого використання її в банківських установах [90, с. 9].
Хоча розробники законопроекту стверджували, що озброєння власної охорони здешевить ці послуги, розв’язання питання було відхилено.
Найбільш розвинене законодавче регулювання такої форми реалізації заходів безпеки банківської діяльності, як режим інформаційної безпеки. Інформаційні взаємовідносини суб’єктів підприємництва і держави регулюються на сьогодні понад 30-ма законодавчими і майже такою самою кількістю підзаконних актів [92, с. 8].
В основу організації режиму захисту банківської інформації покладено положення таких законодавчих актів:
Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ст.62 «Банківська таємниця»);
Закону України «Про підприємства в Україні» (ст.30 «Комерційна таємниця підприємства»);
Закону України «Про інформацію» (ст.30 «Інформація з обмеженим доступом»).
Найдосконалішим, з правового погляду, є режим захисту інформації з обмеженим доступом банківської таємниці, що буде розглянуто окремо у розділі III.
Правовий режим захисту має також інформація, що знаходиться в автоматизованих системах, і для банків є особливо важливо, оскільки понад 65% банківської інформації циркулює якраз в автоматизованих системах [92, с. 11]. Доступ до інформації, яка зберігається, обробляється і передається в автоматизованих системах, провадить за правилами, які встановлюються власником інформації (ст.6 Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»). Отже, право захисту інформації покладено на її власника — банк. Сьогодні в Україні є потреба в публічному праві, яке б виступало механізмом державного регулювання і захисту інтересів не лише банків, але й інших суб’єктів підприємництва на ринку інформації.
Інформаційні відносини в Україні регулюються двома групами норм: загальноправовими, дія яких поширюється на всі суб’єкти інформаційних відносин, і галузевими, дія яких поширюється тільки на суб’єкти, що провадять свою діяльність у відповідній галузі. До загальних норм публічного права у сфері регулювання інформаційних відносин можна віднести такі закони України: «Про інформацію»; «Про захист інформації в автоматизованих системах» тощо.
До галузевих законодавчих актів — закони України: «Про державну податкову службу в Україні»; «Про міліцію»; «Про прокуратуру»; «Про Службу безпеки України»; «Про оперативно-розшукову діяльність»; «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»; «Про захист прав споживачів» та ін.
Правові норми регулювання інформаційних відносин безпосередньо в банківській системі містяться у законах України: «Про банки і банківську діяльність»; «Про підприємства в Україні»; «Про господарські товариства»; «Про аудиторську діяльність»; «Про захист від недобросовісної конкуренції» та ін.
» следующая страница »
1 ... 106 107 108 109 110 111112 113 114 115 116 ... 381