— резервні кредити;
— використання вексельних інструментів як зобов’язання позичальника погасити заборгованість;
— спеціальні умови платежів по контрактах у сполученні з іншими методами;
— використання банківських рахунків з особливим режимом;
— використання зобов’язань засновників проекту по додаткових внесках у капітал проектної компанії;
— різні види страхування;
— проведення заходів щодо керування ризиками проекту, у тому числі по зниженню ризиків, запобіганню і контролю, розподілу ризиків між учасниками проекту й ін.;
— проведення всебічного аналізу проектних ризиків на передінвес- тиційній фазі проекту;
— для банків-інвесторів — оптимізація структури портфеля інвестиційних проектів.
Функції контролю за реалізацією проекту може виконувати сам банк- кредитор, іноді спеціалізована компанія, запрошувана для здійснення наглядових функцій супроводу проекту. У світовій практиці з цією метою кредитор від його імені і з його доручення чи спеціальна компанія підписує з позичальником угоду про реалізацію проекту, що є невід’ємною частиною кредитного договору.
Для контролю за ходом проекту підписується спеціальна проектна угода (договір), у якій визначаються права кредитора чи спеціальної компанії по доступу до всієї необхідної інформації, стосовної до проекту. В обов’язки позичальника входить надання регулярних звітів про хід робіт, що підписуються в контрактах, про різні можливі перешкоди для реалізації проекту, про дотримання будівельних, технічних, екологічних і інших норм, про проведення робіт у строгій відповідності з технічною документацією. У договорі указується порядок проведення закупівель і вибору постачальників і підрядчиків на конкурсній основі, графіки робіт, кошторис, у тому числі розподіл витрат між позичальником і кредитором.
Зобов’язання позичальника за згодою про реалізацію проекту вважаються частково виконаними після здачі об’єкта інвестиційної діяльності в експлуатацію (порядок здачі обумовлюється проектною угодою), а цілком виконаними — після погашення всіх платіжних зобов’язань за кредитним договором. У деяких випадках витрати з нагляду (контролю) за реалізацією проекту можуть досягати 5% і більше загального обсягу інвестицій у проект.
В рамках проектного аналізу визначається показник потреби у додатковому фінансуванні (ПФ) — максимальне значення абсолютної величини від’ємного накопиченого сальдо від інвестиційної та операційної діяльності.
Величина потреби у додатковому фінансуванні показує мінімальний обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідного для забезпечення його фінансової реалізації, тому ПФчасто ще називають капіталом ризику. Реальний обсяг потрібного фінансування не обов’язково має співпадати з ПФ і, як правило, перевищує його за рахунок необхідності обслуговування боргу.
Потреба у додатковому фінансуванні з урахуванням дисконту (ДПФ)
— максимальне значення абсолютної величини від’ємного накопиченого дисконтованого сальдо від інветиційної та операційної діяльності.
Величина потреби у додатковому фінансуванні з урахуванням дисконту показує мінімальний дисконтований обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідного для забезпечення його фінансової реалізованості.
Переваги і недоліки проектного фінансування.
На відміну від традиційних форм кредитування проектне фінансування дозволяє:
— більш вірогідно оцінити платоспроможність і надійність позичальника;
— розглянути весь проект з огляду життєздатності, ефективності, реалізованості, забезпеченості, ризиків;
— прогнозувати результат реалізації інвестиційного проекту.
» следующая страница »
1 ... 145 146 147 148 149 150151 152 153 154 155 ... 204