Проектний аналіз

2.Акціонерне чи корпоративне фінансування, при якому інвестується конкретна діяльність галузі чи підприємства.

3.Проектне фінансування, при якому інвестується безпосередньо про­ект.

Проектне фінансування можна узагальнено охарактеризувати як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект є способом обслуговування боргових зобов’язань. Суб’єкти, що фінансують, оціню­ють об’єкт інвестицій з погляду того, чи принесе реалізований проект такий рівень доходу, що забезпечить погашення наданої інвесторами по­зички, чи позик інших видів капіталу.

Проектне фінансування напряму не залежить від державних чи суб­сидій фінансових вкладень корпоративних джерел. У розвинутих країнах цей метод використовується вже десятиліття, у нас він почав застосовува­тися нещодавно.

Світовий ринок проектного фінансування визначається пропозиція­ми інвестиційних ресурсів, готових бути вкладеними в реалізацію про­ектів на умовах, визначених формами і методами проектного фінансу­вання, і попитом на ці ресурси з боку замовників, споживачів інвестицій­них проектів.

Під проектним фінансуванням розуміється надання фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у вигляді кредиту без права регресу, з обмеженим чи повним регресом на позичальника з боку кредитора. Під регресом розуміється вимога про відшкодування наданої в позику суми. При проектному фінансуванні кредитор несе підвищені ризики, видаю­чи, з погляду традиційних банківських кредитів, незабезпечений чи не повною мірою забезпечений кредит. Погашення цього кредиту здійснюється за рахунок грошових потоків, що утворяться в ході експлу­атації об’єкта інвестиційної діяльності.

Розрізняють три основні форми проектного фінансування:

1.     Фінансування з повним регресом на позичальника, тобто наявність визначених гарантій чи вимога визначеної форми обмежень відповідаль­ності кредиторів проекту. Ризики проекту в основному падають на пози­чальника, зате при цьому «ціна» позики відносно невисока і дозволяє швидко дістати фінансові кошти для реалізації проекту.

Фінансування з повним регресом на позичальника використовується для малоприбуткових і некомерційних проектів.

2.     Фінансування без права регресу на позичальника, тобто кредитор при цьому не має ніяких гарантій від позичальника і приймає на себе всі ри­зики, пов’язані з реалізацією проекту. Вартість такої форми фінансуван­ня досить висока для позичальника, тому що кредитор сподівається одер­жати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику. Таким чином, фінансуються проекти, що мають високу прибутковість і дають у резуль­таті реалізації конкурентоздатну продукцію. Проекти для такої форми фінансування повинні використовувати прогресивні технології вироб­ництва продукції, мати добре розвинуті ринки продукції, передбачати надійні домовленості з постачальниками матеріально-технічних ресурсів для реалізації проекту, тощо.

3.     Фінансування з обмеженим правом регресу. Така форма фінансуван­ня проектів передбачає розподіл усіх ризиків проекту між його учасника­ми, так, щоб кожен учасник брав на себе залежні від нього ризики. У цьому випадку всі учасники приймають на себе конкретні комерційні зобов’язання і ціна фінансування помірна. У цьому випадку всі учасники проекту зацікавлені в ефективній реалізації проекту, оскільки їхній при­буток залежить від їхньої діяльності.

Для української інвестиційної практики термін «проектне фінансу­вання» став, можна сказати, модним і популярним, проте переважає спро­щене розуміння цього терміна, близьке до звичайного довгострокового кредитування.

Слід зазначити, що і на заході немає однозначного розуміння проект­ного фінансування, поняття використовується принаймні в двох змістах, у тому числі:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 141 142 143 144 145 146147 148 149 150 151  ... 204