Політична економія

Найхарактернішим прикладом переходу до ринкового госпо­дарства за допомогою стратегії «градуалізму» є досвід Китаю, який з 1978 р. поступово розгортав і заохочував ринкові сили, децентра- лізовував процес прийняття економічних рішень, розширював ма­теріальні стимули і конкурентні засади економіки. Китайським ре­формам властиві поетапність, експериментальний підхід, заснова­ний на методі спроб і помилок, а способи й інструменти перетворень суттєво відрізняються за галузями, регіонами і санкціонуються центром тільки після успіхів на місцевому рівні.

Досвід більшості країн з перехідною економікою, здобутий на рубежі XX—XXI ст., свідчить, що вибір між «шоковою терапією» і «градуалізмом» є умовним. Стратегія «шокової терапії», зосе­реджуючи увагу на фінансових і цінових питаннях, є лише першим кроком у тривалому процесі перетворень. Навіть найрадикальні- ші реформи обов'язково використовують елементи стратегії «гра- дуалізму». Тому діалектика співвідношення державних і ринко­вих регуляторів економічного оновлення в Україні на сучасному етапі потребує посилення регулюючої ролі держави з огляду на системну перебудову економіки, поглиблення її ринкової транс­формації. Зі зміцненням ринкових структур і механізмів, забезпе­ченням їх автономного функціонування і соціальної спрямованос­ті змінюватимуться характер і межі державного втручання. Але поки що утвердження в Україні моделі економічного зростання, заснованої на активному стимулюванні всебічного розвитку рин­кових відносин і використанні регульованих державою механіз­мів, є однією з базових позицій економічної стратегії.

Перебіг, суперечності і уроки ринкових реформ 1992—2002 рр.

Властива сучасному світу глобальна взаємозалежність, взає- мопроникність усіх сфер життя суспільства позбавляє прав на по­милки у пошуках ефективної та раціональної перебудови постто- талітарних країн. Але навіть максимальне врахування основних проблем удосконалення ринкового механізму, пристосування його до реалій і пріоритетів постіндустріального, інформаційного су­спільства не позбавить Україну неминучих труднощів і супереч­ностей на шляху до створення соціальної, інноваційної та еколо­гічно орієнтованої ринкової економіки.

Процес реформування економіки України впродовж свого пер­шого десятиліття був досить суперечливим. Його безперечним здо­бутком попри всі складнощі є остаточний злам збанкрутілої, відокремленої від світового соціального та науково-технічного прогресу адміністративно-командної системи господарювання, утвердження засад ринкової інфраструктури та ринкових інсти­тутів національної економіки. В основному сформовано фунда­мент ринкової економіки. Створені й набувають усе більшої ваги корпоративний і приватний сектори економіки, інституціоналіза- ція приватної власності. На початку XXI ст. понад 75 % загального обсягу промислової продукції виробляють недержавні підприємс­тва. Під час розпочатої у 1994 р. земельної реформи 6,4 млн селян безоплатно одержали у власність 26,5 млн га сільськогосподар­ських угідь. Ще 6,2 млн га земель передано у приватну власність для ведення фермерських, особистих підсобних і присадибних гос­подарств. Унаслідок цього на недержавній основі виробляється вся аграрна продукція.

Відчутні плоди дала лібералізація господарських зв'язків, що відображено в утвердженні ринкового механізму ціноутворення, переході до світових цін, подоланні хронічної дефіцитності націо­нальної економіки. Запровадження ліберального режиму зовніш­ньої торгівлі сприяло поліпшенню структури і збалансованості зовнішньоекономічної діяльності. Економіка України, на проти­вагу системній замкнутості попереднього періоду, все більше стає відкритою і конкурентною.

Водночас реформаторські зусилля першого десятиліття щодо становлення високоефективної, соціально орієнтованої ринкової економіки виявилися недостатніми, а багато в чому непослідовни­ми. Сформовані ринкові механізми поки що надто слабкі, не здат­ні автономно (без активного втручання держави) забезпечити по­ліпшення існуючої економічної ситуації, вирішення завдань пост- кризового розвитку.

 

« Содержание


 ...  379  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я