Політична економія

Послаблене державне управління і неефективні ринки

Переважно ринкова саморегу­ляція з частковим державним регулюванням

Власність

Державна

Державна, легалізована приватна, напівприватна і нелегалізована

Переважно

приватна

Мотивація і стимули

Відсутня або досягнення колективного успіху

Гроші

Досягнення особистого успіху і добробуту

Сучасний вибір економічної системи для України не обмежу­ється дилемою ринкового чи неринкового розвитку. Він значно ускладнюється з огляду на процеси внутрісистемної трансформації ринкової економіки найрозвинутіших країн світу, змістом якої є пристосування до вимог постіндустріального, інформаційного су­спільства, їх врахування абсолютно необхідне при виборі й реалі­зації ефективної моделі ринкового господарства, якщо мається на меті подолання глибокого розриву в рівнях соціально-економічно­го розвитку між Україною і провідними країнами Заходу.

Структурні складові трансформації економічних систем. Стратегії ринкових перетворень

Структурні складові трансформації економічних систем. У

процесі трансформації економічних систем постсоціалістичних країн виявляються такі послідовні фундаментальні тенденції рин­кових перетворень:

—                поступовий занепад і відмирання (природне або штучне) економіки радянського типу як найхарактернішої та найамбіцій- нішої моделі центральнокерованого господарства;

—                     генеза відносин сучасної посткласичної ринкової економі­ки, заснованої на засадах приватно-корпоративної власності;

—                    соціалізація, зростання ролі суспільних цінностей та інсти­туцій у визначенні економічної поведінки, гуманізація суспільно- економічного життя як фундаментальної передумови сучасних трансформаційних процесів.

Тому перехідну економіку можна охарактеризувати як своєрід­ний двоякий процес, тобто як трансформацію адміністративно - командної системи алокації ресурсів у ринкову і водночас як на­громадження елементів якісно нового соціально-економічного стану, який називають соціальним, технологічним, екологічним ринковим господарством. Ідеться не тільки про перехід до ринкової економіки як самоціль, а про формування ринкового господарства як ефективної основи досягнення суспільного добробуту, реалізації соціальних цілей і потреб цивілізації постіндустріального типу. Цій меті підпорядковані заходи, етапи реалізації і відповідні регу­люючі механізми ринкової трансформації економіки (рис. 4.14).

Рис. 4.14. Механізми ринкової трансформації економіки (цілі, заходи та етапи реалізації)

Політику ринкових реформ в Україні та інших постсоціаліс- тичних країнах об'єднує вирішення принаймні чотирьох взаємо­пов'язаних завдань, яким об'єктивно відповідають чотири фази трансформаційних процесів, що обумовлюють зміст і послідов­ність системних перетворень в економіці:

1.                     Лібералізація економіки. Її сутність полягає у скороченні державної регламентації господарського життя, усуненні законо­давчих або бюрократичних перешкод економічної діяльності, де­монтажі механізмів, пов'язаних із жорстким регулюванням цін, розподілом ресурсів, адміністративним обмеженням зовнішньої торгівлі і використанням твердої валюти. Лібералізації належить головна роль у руйнації адміністративно-командної системи, зростанні приватного сектору і формуванні відкритої економіки. Орієнтація цінового механізму на співвідношення попиту і пропо­зиції стимулює стабілізаційні процеси, структурні зрушення і сприяє підвищенню ефективності економіки. Як свідчить досвід післявоєнної Німеччини та інших західноєвропейських країн, ре­альна (неформальна) лібералізація може тривати до 10 років, змі­нюючись або доповнюючись спалахами державного інтервенціо- нізму (лат. і^є^єМю — втручання).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 371 372 373 374 375 376377 378 379 380 381  ... 452