Податковий менеджмент

Істотним джерелом незалежних бюджетних доходів для ряду місцевих бюджетів став збір «за прибирання територій населених пунктів», що стягувався з обороту. В ряді муніципалітетів доходи від цього податку доходили до 25% усіх податкових надходжень

і,  звичайно, витрачалися ці кошти не тільки на прибирання тери­торії. У 2001 році уряд РФ скасував усі місцеві податки з обігу, включаючи й цей, замінивши їх відрахуваннями від податку на прибуток за ставкою 5%.

При введенні рішенням регіону податку з продажів на тери­торії регіону скасовувалися 16 місцевих податків, у тому числі ті, щодо яких місцеві органи влади мали хоч якусь свободу відносно встановлення бази і ставок. Натомість місцеві бюджети одержу­ють 60% відрахувань від податку з продажів, що, як показує прак­тика, часто не покриває доходів від скасованих податків.

Стаття 15 Податкового кодексу РФ, у якій міститься перелік місцевих податків і зборів, дотепер не введена в дію, однак за її змістом можна судити про наміри федеральних законодавців від­носно місцевих податків. Перелік місцевих податків у ній скла­дається тільки з п’яти пунктів:

•         земельний податок;

•         податок на майно фізичних осіб;

•         податок на спадкування й дарування;

•         податок на рекламу,

•         місцеві ліцензійні збори.

При цьому в зазначеній статті йдеться про те, що у випадку введення суб’єктом Російської Федерації податку на нерухомість місцеві бюджети позбавляються земельного податку на майно фі­зичних осіб.

Місцеві неподаткові доходи. До основних джерел неподат­кових доходів місцевих бюджетів відносяться:

•                     доходи від користування майном, що перебуває в муніци­пальній власності, і від діяльності підприємств і організа­цій, що перебувають у муніципальній власності;

•         доходи від реалізації муніципальної землі й нерухомості.

Ці кошти є доходами, які місцеві бюджети одержують із неза­лежних джерел. Починаючи з 1999 року бюджетна класифікація відносить доходи від приватизації організацій, що перебувають у муніципальній власності й реалізації приналежних муніципаль­

ним утворенням акцій до джерела фінансування дефіциту, тому що надходження з цих джерел не є рік у рік повторюваними.

Крім зазначених вище місцевих податкових і неподаткових доходів федеральне законодавство відносить до джерел місцевих бюджетів кошти самооподаткування, тобто надходження від од­норазових добровільних внесків громадян, порядок установлення яких визначається статутом муніципального утворення. Водночас бюджетна класифікація не дозволяє враховувати надходження від цих внесків або зборів у загальній сумі доходів. Якщо муніци­пальне утворення збирає зазначені внески, вони, найвірогідніше, будуть використані для створення позабюджетних фондів, а не як джерело бюджетних надходжень.

Федеральні й регіональні податкові доходи, закріплені за місцевими бюджетами на постійній основі. До закріплених за місцевими бюджетами на постійній основі податкових доходів відповідно до Федерального закону «Про основи податкової сис­теми в Російській Федерації» відносяться:

по федеральних податкових доходах:

•                    платежі за користування надрами (у фіксованій частці, установленій щодо кожного виду ресурсів);

•         гербовий збір (100%);

•                    податок на майно, що переходить у порядку спадкування й дарування (100%);

•                    прибутковий податок з фізичних осіб, що займаються під­приємницькою діяльністю без утворення юридичної осо­би (100%);

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 94 95 96 97 98 99100 101 102 103 104  ... 224