• транспорт;
• інші заходи, не віднесені до основних груп.
Частка витрат місцевих бюджетів порівняно з витратами республіканського бюджету становить у середньому від 50 до 48% і має тенденцію до зниження при зростанні суми в грошовому вираженні.
Податкова система Киргизстану не включає у себе податку на майно фізичних і юридичних осіб, що позбавляє доходну частину державного бюджету значних грошових надходжень.
4.7. Податкова система Російської Федерації
У Російській Федерації податкова систем набула певного завершення, але вдосконалення її триває.
Значна частина витрат консолідованого бюджету в більшості регіонів покладена на місцевий рівень (у середньому близько 30% консолідованого бюджету Російської Федерації, 50-53% субфе- дерального бюджету). Оскільки надходження від місцевих податкових і неподаткових доходів покривають лише незначну частину витрат місцевих бюджетів, виникаючий вертикальний дисбаланс суб’єктам Російської Федерації доводиться покривати за рахунок диференційованих нормативів відрахувань від регулюючих податків і безоплатних перерахувань із регіональних бюджетів. За рахунок фінансової допомоги з вищестоящих бюджетів (трансфертів, дотацій, субвенцій, коштів за взаємними розрахунками) покривається близько четвертої частини від загальної суми витрат місцевих бюджетів, а за рахунок суми відрахувань від регулюючих податків (згідно із щорічно встановлюваними нормативам відрахувань) і безоплатних перерахувань із бюджетів інших рівнів, державних позабюджетних фондів і державних організацій фінансується близько 70% витрат місцевих бюджетів.
Оскільки нормативи відрахувань від регулюючих податків рік у рік змінюються, місцеві органи влади не мають можливості заздалегідь прогнозувати свої бюджетні доходи й практично не несуть відповідальності за формування й виконання бюджету, а в остаточному підсумку - і за якість та кількість надаваних населенню бюджетних послуг.
Доходи. Відповідно до діючої в Росії єдиної бюджетної класифікації джерелами формування доходів місцевих бюджетів є:
• місцеві податки і збори;
• закріплені федеральним законодавством за місцевими бюджетами надходження від податків і зборів;
• відрахування від регулюючих податків (за щорічно встановлюваними суб’єктами федерації нормативами);
• безвідплатна допомога з вищестоящих бюджетів, а саме: трансферти, дотації, субвенції, кошти за взаємними розрахунками.
Місцеві податки і збори. До 1998 року, коли регіонам було надане право вводити на своїй території податок із продажів, із введенням якого скасовувалося більшість місцевих податків, у регіонах Росії діяло 23 місцевих податки. Доходи від місцевих податків складали в середньому до 13% всіх доходів муніципальних бюджетів.
Незважаючи на велику кількість місцевих податків, вони не забезпечували фінансової самостійності місцевої влади, оскільки ставки по цих податках фактично встановлювалися федеральним законодавством. Крім того, список місцевих податків був закритим, тобто ніяких нових податків місцева влада вводити не могла, їй дозволялося встановлювати бази і ставки тільки по таких податках і зборах, як податок на будівництво об’єктів виробничого призначення в курортній зоні та збори за право торгівлі, за паркування автотранспорту, за участь у перегонах на іподромах, за право проведення кіно- і телезйомок, за прибирання територій населених пунктів, за відкриття ігорного бізнесу.
» следующая страница »
1 ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103 ... 224