Податковий менеджмент

Англійське законодавство передбачає два методи списань: а) прямий, або рівномірний, метод, який передбачає рівномірне списання вартості основного капіталу протягом встановлено­го часу; б) метод знижуваного залишку, за яким амортизаційні відрахування визначаються за допомогою фіксованого процента від залишкової балансової вартості основного капіталу.

Витрати на придбане ноу-хау списуються протягом шести років за прямим методом. Ноу-хау з цією метою визначається так: промислова інформація і технології, покликані полегшити процес виробництва і обробки товарів і матеріалів, або видобу­ток корисних копалин, або проведення будь-яких сільськогоспо­дарських, лісових і риболовецьких операцій.

Метод прискореної амортизації також активно застосовуєть­ся у США. У перший рік, як правило, списується найбільша час­тка, а в певних випадках здійснюється одночасне списання вар­тості.

У ФРН на початку 80-х років були введені підвищені аморти­заційні ставки для нового обладнання, капіталовкладень у НДіДКР, будівель, що відносяться до виробничих фондів, тощо. Напри­клад, у перший рік може бути списано 40% на виробництво і при­дбання рухомого майна, яке служить виключно цілям НДіДКР. Для будівель відповідні ставки становлять 15% або 10% залежно від ступеня їх використання на науково-дослідну роботу.

Однією з пільг є вирахування з податку на доход підприємст­ва певного процента приросту інвестицій в обладнання в вироб­ниче будівництво, який одержав назву «податкового інвестицій­ного кредиту».

Податковий кредит відіграє важливу роль у стимулюванні НТП. Він є податковою знижкою. Різні види податкових кредитів набули значного поширення.

Інвестиційна знижка надається при обкладенні податком на прибуток корпорацій в рік придбання основного обладнання. Вона визначається у відсотках до загального обсягу нових ка­піталовкладень ,і на відміну від інших знижок, відраховується безпосередньо з суми податку, а не з оподатковуваного прибут­ку. Інвестиційна знижка не змінює залишкової вартості засобів виробництва і тому не впливає на амортизаційні відрахування. Сума знижки залишається у розпорядженні корпорації з метою оновлення основного капіталу.

У ФРН основним видом підтримки з боку федерації і земель є надбавка до інвестицій у розмірі 10% від загального обсягу капі­тальних вкладень, що не підлягає оподаткуванню. Крім надбавки до інвестицій можуть надаватися, якщо це передбачено спеціаль­ними програмами, субсидії.

У Франції підприємства і фірми мають право на вирахуван­ня з податку для приросту інвестицій в обладнання і виробниче будівництво.

У США інвестиційна податкова знижка широко діяла з 1962 ро­ку. Спочатку її дозволялось застосовувати лише при капітальних вкладеннях в активні елементи основного капіталу, а з 1973 року її було поширено й на витрати на модернізацію та реконструкцію будівель і споруд. Уряд США неодноразово переглядав порядок нарахування інвестиційної податкової знижки з метою її збіль­шення. У середньому наприкінці 80-х - початку 90-х років ін­вестиційна знижка у розмірі 10% від суми капітальних вкладень компаній США призводила до скорочення податкових платежів на суму, еквівалентну 20% обсягу валових річних зобов’язань по сплаті податку на прибуток.

Інвестиційна податкова знижка застосовується у Нідерлан­дах у розмірі 12,5% витрат компаній на нове обладнання і ви­робниче будівництво. Компаніям, які вкладають кошти в енер­гозберігаюче обладнання і очисні споруди, знижка підвищується залежно від їх виду.

В Японії відрахуванню з податку на прибуток компаній під­лягає частина (у середньому 7%) витрат на енергозберігаюче обладнання, що дозволяє замінювати нафту альтернативними енергоносіями, а також обладнання, призначене для зменшення забруднення довкілля.

Специфіка сучасного етапу НТП у розвинених країнах така, що для розробки, впровадження і виробництва багатьох видів технічно передової продукції потрібні відносно низькі капітальні затрати, тобто це може бути здійснено дрібними і середніми ком­паніями. Дрібні дослідницькі фірми, як правило, користуються пільгами по обладнанню - прискореною амортизацією та інвес­тиційними пільгами, знижками на НДіДКР. У ряді випадків пере­дбачається повне звільнення від податків протягом певного часу. Головною проблемою дрібних дослідницьких фірм (ризикованих, або венчурних), утворюваних з метою розробки й освоєння но­вовведень, є пошук джерел коштів для фінансування їх діяль­ності. Капітал таким підприємствам надається спеціальними фір­мами ризикованого фінансування. Їх прибуток значною мірою залежить від ставки податку з обкладення доходів від приросту капіталу, яким обкладається вартість цінних паперів.

 

« Содержание


 ...  45  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я