■ я • • • • • • • ^ •
Преміювання керівних, інженерно-технічних працівників і службовців
здійснюються з врахуванням:
□ виконання плану з виробництва важливих видів продукції і плану поставок;
□ забезпечення ритмічності, дотримання стандартів на продукцію, поліпшення якості конструкторських розробок, зниження витрат матеріалів;
□ відсутність перевитрат фонду заробітної плати;
□ виконання завдань щодо зниження трудомісткості за рахунок впровадження нових прогресивних норм;
□ збільшення прибутку;
□ зростання продуктивності праці.
Залежно від специфіки діяльності підрозділів встановлюються й інші показники.
Останнім часом одним із показників мотивації персоналу стало залучення його до участі у розподілі прибутків підприємства. Це може відбуватися такими шляхами:
□ співволодіння активами підприємства;
□ отримання дивідендів за акціями;
□ надання преміальних виплат за борговими зобов'язаннями;
□ здійснення бального розрахунку;
□ використання інших методів.
Таким чином, преміювання займає в системі мотивації персоналу чільне місце і дає змогу суттєво підвищити результати роботи $гк конкретних підрозділів, так і підприємства в цілому.
Особливості оцінювання системи ВЕМ.
Для реальної оцінки ефективності ВЕМ, виявлення недоліків, можливостей
і шляхів його подальшого розвитку потрібний відповідний аналіз. Його предметом є певна документація (положення, методики, інструкції) з організації внутрішньозаводських економічних відносин, а також економічні відносини, в які вступають різні структурні підрозділи між собою та з підприємством у процесі виробничо-господарської діяльності. На практиці ці відносини проявляються на певному ступені самостійності підрозділів, в рівні організації договірних відносин, взаємних фінансових розрахунків, розгляду претензій.
Головною метою аналізу є об'єктивна оцінка ефективності системи ВЕМ підприємства з позицій вимог ринкової економіки.
В ідеальному випадку внутрішньозаводські економічні відносини вважаються ефективними при відсутності взаємних претензій структурних підрозділів через невиконання договірних зобов'язань, виробничий брак, простоювання техніки і т.д.
В методиці аналізу внутрішньозаводських економічних відносин важливе місце займає поняття "дієвість системи внутрішньозаводських економічних відносин", що трактується як здатність цієї системи приводити в рух механізм взаємного економічного стимулювання підрозділів з метою поліпшення кінцевих результатів роботи підприємства в цілому. Дієвість системи проявляється у відсутності економічних збитків з вини структурних підрозділів підприємства.
Оцінка дієвості системи внутрішньозаводських економічних відносин як на рівні підприємства, так і на рівні кожного підрозділу визначається за допомогою коефіцієнта дієвості:
±Езг ±Езу
Кт = —; К„.. =•і=1
“ДП Ч Ді Ч
1 ПП 1 Пі
де КДП, Кд - коефіцієнти дієвості на рівні підприємства і на рівні і-ого підрозділу;
п
^ ЕЗі - загальні економічні збитки, завдані усіма підрозділами підприємства;
» следующая страница »
1 ... 44 45 46 47 48 4950 51 52 53 54 ... 433