□ послуги ремонтного господарства оцінюються складністю, послідовністю (черговістю), трудомісткістю, тривалістю та доцільністю робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом обладнання;
□ послуги енергетичного господарства оцінюються мобільністю, відповідністю і корегуванням наданих енергоресурсів для підтримання життєдіяльності підприємства;
□ послуги транспортного господарства оцінюються своєчасністю, послідовністю, чіткістю і обгрунтованістю внутрішньозаводського транспортування;
□ послуги складського господарства оцінюються ступенем зберігання, обгрунтованістю і визначеністю запропонованих послуг по збереженню та пакуванню матеріалів.
Співставити виробничу діяльність підрозділів обслуговування таким чином можливо лише у вартісній формі.
Оцінка рівня витрат і собівартості продукції підрозділів.
Оцінювання рівня витрат і собівартості продукції підрозділів здійснюється аналогічно до оцінки виконання плану виробництва продукції: фактичний показник за кожним елементом кошторису витрат виробництва підрозділу (матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальні потреби, амортизація та ін.) порівнюється з його плановим значенням та відповідним показником за минулий рік, при цьому визначається абсолютне і відносне відхилення, виявляються причини таких відхилень, у випадку потреби визначаються шляхи покращення досягнутих значень.
До показників оцінки рівня витрат і собівартості продукції підрозділів відносять:
□ собівартості одиниці продукції;
□ собівартість кінцевої продукції;
□ собівартість валової продукції.
Для оцінки собівартості валової продукції підрозділів підприємства необхідно з кошторису витрат відняти витрати, які з різних причин не включають у виробничу собівартість продукції (наприклад, відшкодування втрат від браку), відняти приріст чи додати зменшення залишків витрат майбутніх періодів, додати приріст чи відняти зменшення залишків майбутніх платежів. Отриману суму слід порівняти з плановими і прогнозними значеннями (якщо такі є). Визначити, які статті кошторису найбільше вплинули на відхилення від цих значень, шляхи поліпшення досягнутих значень.
Для оцінки собівартості кінцевої продукції необхідно собівартість товарної продукції скоригувати на зміну залишків нереалізованої продукції підрозділом. Кінцевий показник співставити з плановим та прогнозним, визначити відхилення, причини, що його викликали, а також шляхи покращення значення отриманого показника.
Оцінка собівартості одиниці продукції підрозділу здійснюється таким чином. В результаті співвідношення сукупних витрат виробництва підрозділу до обсягу виробленої продукції підрозділом (або наданих ним послуг) протягом визначеного періоду часу отримається показник, значення якого (як і в попередніх випадках) співставляється з плановим та прогнозним (якщо такий існує), визначається відхилення, причини, що його викликали, а також шляхи покращення значення даного показника.
Стимулювання та мотивація персоналу.
Працівники підприємства повинні сприймати власну працю як усвідомлену діяльність, яка є для них джерелом самовдосконалення, основою їх професійного та службового зростання. Тож на підприємстві повинні бути створені всі необхідні умови для формування позитивного ставлення працівників до праці саме на цьому підприємстві.
Система мотивації характеризує сукупність взаємопов'язаних заходів, які стомлюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації). Сумлінне ставлення до праці та позитивна поведінка визначаються:
» следующая страница »
1 ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51 ... 433