Ризик вимірюється розміром можливих, ймовірних втрат. Слід враховувати випадковий характер таких втрат. Ймовірність настання події може бути визначена як об’єктивним методом, так і суб’єктив- ним(4,6,10,11—14 та ін.).
Об’єктивним методом користуються для визначення ймовірності настання події на основі розрахунку частоти, з якою відбувається подана подія.
Суб’єктивний метод ґрунтується на використанні суб’єктивних критеріїв, які базуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть відноситись судження того, хто оцінює, його особистий досвід, оцінка експерта з рейтингу, думка аудитора-консультанта і т. ін.
Таким чином, в основі оцінки фінансових ризиків лежить визначення залежності між певними розмірами втрат підприємства та ймовірністю їх виникнення. Ця залежність знаходить вираження в побудованій кривій ймовірностей виникнення певного рівня втрат.
Побудова кривої — надзвичайно складна задача, що потребує від працівників, які займаються питаннями фінансового ризику, достатнього досвіду та знань. Для побудови кривої ймовірностей виникнення певного рівня втрат (кривої ризику) застосовуються різні способи: статистичний; аналіз доцільності витрат; метод експертних оцінок; аналітичний спосіб; метод аналогій. Серед них слід особо виділити три: статистичний спосіб, метод експертних оцінок, аналітичний спосіб.
Сутність статистичного способу полягає в тому, що вивчається статистика втрат і прибутків, що мали місце на даному чи аналогічному виробництві, установлюються величина і частотна отримання тієї чи іншої економічної віддачі, складається найбільш вірогідний прогноз на майбутнє.
Безперечно, ризик — це імовірнісна категорія, і в цьому сенсі найбільш обґрунтовано з наукових позицій характеризувати та вимірювати його як ймовірність виникнення певного рівня втрат. Ймовірність означає можливість отримання певного результату.
Фінансовий ризик, як і будь-який інший, має математично виражену ймовірність настання втрати, яка має за основу на статистичні дані та може бути розрахована з достатньо високою точністю.
Щоб кількісно визначити величину фінансового ризику, необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої окремої дії та ймовірність самих наслідків.
Стосовно економічних задач методи теорії ймовірності зводяться до визначення значень ймовірності настання подій та до вибору з можливих подій такої, якій слід віддати перевагу, виходячи з найбільшого розміру математичного очікування, яке дорівнює абсолютному розміру цієї події, помноженому на ймовірність її настання.
Головні інструменти статистичного методу розрахунку фінансового ризику: варіація, дисперсія і стандартне (середньоквадратичне) відхилення.
Варіація — зміна кількісних показників при переході від одного варіанта результату до іншого.
Дисперсія — міра відхилення фактичного значення від його середнього значення.
Таким чином, величина ризику, або ступінь ризику, може бути виміряна двома критеріями: середнє очікуване значення, коливання можливого результату.
Середнє очікуване значення — це те значення розміру події, яке пов’язане з невизначеною ситуацією. Воно є середньозваженою всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується у якості частоти (або ваги) відповідного значення. Таким чином, розраховується той результат, який припустимо очікується.
Метод експертних оцінок зазвичай реалізується шляхом обробки думок досвідчених підприємців і спеціалістів. Він відрізняється від статистичного лише методом збору інформації для побудови кривої ризику.
Даний спосіб передбачає збір і вивчення оцінок, зроблених різними спеціалістами (даного підприємства або зовнішніми експертами), ймовірностей виникнення втрат різних рівнів. Ці оцінки базуються на врахуванні всіх факторів фінансового ризику, а також статистичних даних. Реалізація способу експертних оцінок значно ускладнюється, якщо кількість показників оцінки невелика.
» следующая страница »
1 ... 151 152 153 154 155 156157 158 159 160 161 ... 175