Слід зазначити і про своєрідну комбінацію експертного та статистичного методів — кореляцію. Кореляція (еогеДайоп) — встановлення зв’язку між ознаками, яка полягає в зміні середньої величини однієї з них в залежності від зміни значення другої. Якщо середнє значення якої- небудь ознаки змінюється в одному напрямку зі зміною значення іншої ознаки, говорять про позитивну кореляцію. Ці тенденції вимірюються коефіцієнтом кореляції. Таким чином, кореляційний зв’язок — це імовірнісна залежність, яка проявляється в загалі та лише при великій кількості спостережень. Кореляційний зв’язок виражається рівняннями регресії різного виду. В основному ці дослідження застосовуються на основі застосування машинної обробки інформації при економі- ко-математичному моделюванні. Моделювання дозволяє знайти кількісне вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель являє собою точний математичний опис економічного процесу. Модель, крім кореляційного зв’язку, може будуватися і за функціональним зв’язком. Функціональний зв’язок виражається рівнянням виду:
Г=№, (8.1.)
Де: X — фактори; У — показник.
При кореляційному зв’язку зміна результативності ознаки У зумовлена впливом факторної ознаки Xне цілком, а лише частково, тому що можливий вплив інших факторів (а): У = /(X) + а. Найбільш розробленою в теорії статистики є методологія так званої парної кореляції.
Розрізняють однофакторні та багатофакторні моделі, побудовані на кореляційному зв’язку. При цьому експертна оцінка можливості застосування результатів розрахунків проводиться вже після здійснення прогнозування показників на основі економіко-математичних моделей. Оскільки розрахунок індексу кореляції базується на раніш розрахованій дисперсії, ми могли б продовжити наш наскрізний приклад, але подібні розрахунки докладно і добре наведені в курсі загальної теорії статистики.
Аналітичний спосіб побудови кривої ризику найбільш складний, оскільки елементи теорії ігор, які лежать в його основі, доступні лише дуже вузьким спеціалістам. Частіше використовується підвид аналітичного методу — аналіз чутливості моделі.
Аналіз чутливості моделі складається з таких кроків: вибір ключового показника, відносно якого і виконується оцінка чутливості (внутрішня норма дохідності, чистий приведений дохід і т. ін.); вибір факторів (рівень інфляції, ступінь стану економіки і т. ін.); розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту (закупка сировини, виробництво, реалізація, транспортування, капітальне будівництво і т.ін.). Сформовані таким шляхом послідовності витрат і надходжень фінансових ресурсів дають можливість визначити потоки грошових коштів для кожного моменту (чи відрізка часу), тобто визначити показники ефективності. Будуються діаграми, які відображають залежність вибраних результуючих показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи між собою отримані діаграми, можна визначити так звані ключові показники, які найбільшою мірою впливають на оцінку дохідності проекту.
Аналіз чутливості має і серйозні недоліки: він не є всебічним і не уточнює ймовірність здійснення альтернативних проектів.
Метод аналогій при аналізі ризику нового проекту є дуже цінним, оскільки в даному випадку досліджуються дані про наслідки впливу несприятливих факторів фінансового ризику на інші аналогічні проекти конкуруючих підприємств.
Для незначної кількості параметрів (4—6) і можливих сценаріїв (2—3) розвитку проекту можна використовувати метод «дерева рішень», який наглядно надасть динаміку щодо реалізації проекту.
Побудова «дерева рішень» щодо аналізу ризику потребує визначити: склад та термін стадії реалізації проекту; ключові події, які впливають на розвиток проекту (формування); вартість виконання робіт, які пов’язані між собою; імовірність прийняття рішення (строки подій щодо прийнятого рішення).
» следующая страница »
1 ... 152 153 154 155 156 157158 159 160 161 162 ... 175