Організація праці менеджера

6.  Комплексність управлінських рішень і системність в їх реалізації, не­обхідність комплексного вирішення проблем є причиною розробки програм стратегічного управління, інноваційної та інвестиційної діяльності організації.

7.   Дієвість і конкретність управлінських рішень. Дієвість рішення поля­гає у силі свого впливу на колектив достатньої для зміни стану справ у задано­му напряму для досягнення поставлених цілей.

Конкретність рішення передбачає точність поставлених у ньому цілей і завдань, чіткість викладення, грамотність оформлення, доступність для розу­міння виконавцями, врахування інтересів працівників, які безпосередньо бу­дуть його виконувати.

Додержанням вимог управлінських рішень, менеджер створює творчі умо­ви у трудовому колективі і забезпечує успіх у роботі всього колективу органі­зації.

6.2.     Класифікація видів управлінських рішень

Управлінські рішення, які приймає менеджер підприємства або об’єднан­ня, можна класифікувати за відзнаками, які показані на схемі.

1. За довготривалістю дії управлінські рішення поділяються на:

•   стратегічні (перспективні)

•  тактичні (середньострокові)

•   оперативні (короткострокові)

Стратегічні рішення мають важливе значення для майбутнього розвитку організації. Вони визначають напрями спеціалізації, обсяги виробництва, кад­рову і технічну політику, перспективи економічного і соціального розвитку тру­дового колективу, встановлюють взаємодію підрозділів тощо. Ці рішення прий­маються вищим керівництвом організації після всебічного аналізу відповідної інформації.

Тактичні рішення пов’язані з конкретною розстановкою сил і ресурсів у кож­ному періоді (рік, сезон, технологічний процес тощо). Ці рішення приймаються у структурних підрозділах менеджерами у межах своїх повноважень. Вище керівниц­тво тільки здійснює консультування і контроль, надає необхіднудопомогу.

Оперативні рішення мають короткостроковий характер. Вони носять регу­люючу спрямованість і виникають у тих випадках, коли порушується перебіг ви­робничого процесу через будь-які непередбачені внутрішні або зовнішні обста­вини. Ситуація, в якій виникає необхідність прийняття оперативного рішення, вимагає негайних енергійних дій менеджера. Розробка і виконання тактичних і оперативних рішень займають основну частину робочого часу менеджера.

2.  За способом розробки і прийняття всі управлінські рішення поділяться

на :

•   колегіальні (колективні);

•   одноосібні.

Розмежування колективних і одноосібних рішень передбачається установ­чими документами (статут, установчий договір) організації.

Колективні рішення приймаються загальними зборами акціонерів, збо­рами учасників товариства, президією, правлінням, ревізійною комісією, спо­стережною радою та іншими вищими та виконавчими органами управління організації.

При будь-якому способі прийняття рішення у виконавчому органі відпо­відальність як за правильність, так і за його виконання завжди буває персо­нальною, особи яка очолює колективний орган.

Одноосібне рішення питань віднесених до колективних органів управлін­ня вважається незаконним і недійсним.

Оперативні рішення приймаються менеджером одноосібно. Тут відіграє велику роль кваліфікація і ділові якості менеджера і спеціалістів апарату уп­равління, стан системи інформації, зовнішні умови і стиль керівництва, стро­ки прийняття рішення і конкретна виробнича ситуація.

3.  За характером і змістом управлінські рішення діляться на три групи:

•  творчі;

•  рішення за аналогією;

•  рішення, що приймаються автоматично.

Творчі рішення приймаються за проблемами, що виникають вперше після ретельного вивчення стану справ, досвіду інших організацій і реальних можли­востей підприємства.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138  ... 240