Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Концепція Й. Барцеля, на наш погляд, пояснює прагнення до створення власних підрозділів з випуску допоміжних видів продукції на вітчизняних виробничих підприємствах, хоча у міжнародній практиці господарювання така продукція є предметом ринкового обміну. У ході становлення ринкових відносин організацією обмінних операцій займалися переважно посередницькі структури, які часто утворювали цілий ланцюжок з кількох ринкових трансакцій, доки продукт надходив до кінцевого споживача. Це спричиняло надмірне зростання його ринкової вартості для останнього і робило вигідним формування власної структурної одиниці для його продукування у разі, якщо ресурсні можливості фірми-виробника були достатніми для створення (чи придбання) такого під­розділу. Отже, дану концепцію можна використати для оцінювання вигідності про­цесів організаційної розбудови виробничого підприємства порівняно з його ринко­вою взаємодією з виробниками ресурсів, використовуваних для виготовлення влас­ної продукції.

Значний внесок у розуміння можливостей і форм розвитку підприємства зробили М. Дженсен та У. Меклінг, які визначили фірму як “мережу контрактів” з найму чи продажу [68]. Контрактами з найму визначаються умови співпраці між індивідом, нейтральним до ризику, і індивідом - противником ризику, які можуть бути реалізовані у майбутньому в ході виконання контракту. При цьому про­тивник ризику передає індивіду, нейтральному до нього, право контролю над своїми діями. Контракти щодо продажу укладаються між індивідами, однаковою мірою нейтральними до ризику; вони окреслюють завдання, що мають бути реалізовані у майбутньому в ході виконання контракту [40, с. 235]. З огляду на інституційне середовище, витрати на дотримання умов контракту можуть бути більшими чи меншими, тому кожен контракт має укладатися з урахуванням особ­ливостей конкретної угоди. Завдання власника - створити таку мережу контрактів (фірму), за якої можна досягти максимальної економії трансакційних витрат.

Концепції фірми як “мережі контрактів” дотримувався і О. Уільямсон [53, с. 69-70]. Він розробив класифікацію типів контрактів та ввів поняття “регуля­тивна структура”. Досліджуючи особливості контрактних відносин, він зауважив, що фірма є особливим механізмом їх регулювання. Будь-яка ринкова трансакція розглядається ним як проблема контрактів з приводу використання ресурсів. Ре­сурси О. Уільямсон поділив на три групи - загальні, специфічні й інтерспецифічні (високоспецифічні). Загальні ресурси - такі, цінність яких не залежить від того, де вони знаходяться; вона однакова як всередині фірми, так і поза нею. Такі ресурси краще купляти в ході ринкових трансакцій. Специфічні ресурси - це ресурси, цінність яких всередині фірми вища, ніж поза нею. Високоспецифічні ресурси - такі, що взаємно доповнюють один одного, унікальні у своєму поєднанні; все­редині даної фірми вони набувають найбільшої цінності. Якщо фірма розпадеться, то жоден із високоспецифічних ресурсів не зможе знайти адекватного застосу­вання на ринку чи в іншій організації. До них можна віднести працівників, які працюють в організації тривалий час і набули специфічних навичок командної роботи, характерної для даної фірми.

Трансакції з приводу використання ресурсів, на думку О. Уільямсона, ха­рактеризуються специфічністю, повторюваністю і мірою визначеності. Специфіч­ними є трансакції, пов’ язані із передачею прав власності на специфічні ресурси, що продукуються виключно для даного покупця і пристосовуються тільки до умов конкретної угоди. Коли ця угода з якихось причин не здійснюється, то специфічні ресурси, якщо не повністю, то значною мірою втрачають свою вартість.

Інвестуючи капітал у специфічні ресурси через укладання угоди про взає­модію з одним і тим же ринковим агентом, підприємець створює монопольну ситуацію, яка сприяє зростанню опортуністичних витрат (“вимаганню”) з боку контрагента, що володіє цим ресурсом. Поширення такої практики створює загро­зу для виконання ринком властивих йому функцій. Тому потрібно убезпечитись від подібного вимагання через механізм регулювання контрактних відносин.

 

« Содержание


 ...  64  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я