Вперше задовільну відповідь на питання “... чому одна інтегруюча сила (підприємець) повинна заміщувати іншу інтегруючу силу (механізм цін)” дав Р. Коуз [28, с. 5]. Він довів, що причиною самого існування фірм і їх прибутковості є наявність витрат використання цінового механізму, або іншими словами - транс- акційних витрат. Створення фірми є реакцією на високу вартість ринкової координації. Якби трансакції були безкоштовними, то потреб у економічних організаціях просто не виникало б. На думку Р. Коуза, при створенні фірм, визначенні їх розмірів та обранні організаційних форм підприємці керуються насамперед мотивами економії трансакційних витрат. Вони завжди стоять перед вибором - купляти певні товари і послуги, беручи при цьому на себе витрати експлуатації ринкового механізму, чи уникати цих витрат, виготовляючи потрібні товари і послуги самостійно.
У межах фірми відпадає необхідність в укладанні безлічі контрактів (з приводу кожної передачі благ) між її керівниками, співробітниками і підрозділами. Цінова координація замінюється адміністративною, що дає змогу скоротити витрати на здійснення трансакцій. Але безконтрактну координацію не можна поширювати безмежно. Функціонування адміністративного механізму також потребує витрат. Причому, із збільшенням розміру фірми проявляється тенденція до їх непропорційно високого зростання, що пов'язано із втратою керованості, бюрократизацією тощо.
Р. Коуз доводить, що “фірма стає більшою, коли додаткові трансакції (які могли б бути обмінними трансакціями, що координуються через механізм цін) організуються підприємцем, і вона робиться меншою, коли він відмовляється від організації таких трансакцій” [28, с. 3]. Розширення буде тривати доти, “доки витрати на організацію однієї додаткової трансакції всередині фірми не зрівняються із витратами на здійснення тієї ж трансакції через обмін на відкритому ринку або з витратами на організацію її через іншу фірму”[27, с. 15]. Отже, межа фірми проходить там, де встановлюється баланс між граничними витратами експлуатації ринкового механізму і граничними витратами адміністрування.
Концепція розвитку фірми (підприємства) як способу зменшення трансак- ційних витрат, підтримувалася багатьма науковцями - послідовниками Р. Коуза, які додавали свої міркування до основної тези, висловленої Р. Коузом. Так, А. Ал- чіан і Г. Демсец переваги фірми бачили у спільному використанні певних ресурсів, що забезпечується укладанням добровільних контрактів між працівниками фірми (контракт про найм), якими обумовлюються принципи та зміст їх робочих взаємовідносин [56]. У їхній концепції єдиного суб’єкта під назвою “фірма” нема. Фірма є “юридичною фікцією: вона складається із множини людей, які і діють в межах організації Вони взаємодіють між собою, укладаючи добровільні контракти” [22, с. 67]. Такими контрактами може обумовлюватися передача робітниками менеджерам влади над собою або ж власниками менеджерам - частини повноважень з управління фірмою.
Водночас науковці зауважували, що за умов групової роботи розмивається відповідальність, ускладнюється визначення внеску кожного у загальні результати і це стимулює людей до ухиляння від належного виконання роботи. Тому необхідно контролювати поведінку людей, вводячи її у жорсткі норми. Цей обов’язок, за згодою інших учасників, бере на себе один із них, стаючи власником фірми. Залежно від того, наскільки ефективною буде сформована ним система контролю, залежить його здатність мінімізувати витрати на організацію спільної взаємодії, а значить, забезпечувати зростання розмірів фірми.
Своє бачення переваг фірми запропонував Й. Барцель [58; 59]. У його концепції створення фірми в основу були покладені так звані “витрати вимірювання”, за допомогою яких визначається вартість благ, що передаються шляхом економічного обміну між контрагентами. Він зазначив, що виробництво багатьох товарів є багатостадійним, а оцінити внесок змін, що відбулися із товаром на якійсь проміжній стадії досить складно, що може призвести до нееквівалентного обміну між учасниками окремих стадій. Тому фірма створюється об’єднанням кількох послідовних стадій виробничого циклу. Ринкові трансакції здійснюються у точках, де покупець може чітко визначити витрати на виробництво продукції і зіставити їх із вартістю пропонованого товару. У разі, коли вартість товару, отриманого у ході ринкової взаємодії, є значно вищою порівняно з очікуваною величиною витрат на його створення в межах фірми, його доцільно виготовляти на фірмі, для чого створюється відповідний підрозділ.
» следующая страница »
1 ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68 ... 241