Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Як видно з попереднього аналізу, між основними напрямками інститу­ціоналізму є суттєві розбіжності не лише формального, але й концептуального характеру. Однак разом з тим існують і загальні базові ідеї, що дозволяють кла­сифікувати ці напрямки як споріднені і дають підстави для висновку, що потенціал їх взаємозближення далеко не вичерпаний. Один з можливих варіантів пред­ставлення загальної структури інституціоналізму та основних логічних зв’ язків між його напрямками і теоріями показаний на рис. 1.9. Дана структурна схема розроблена на основі класифікацій інституціональних концепцій, запропонованих Р. Нуреєвим [38, с. 126], А. Олейником [40, с. 27], Р. Капелюшниковим [21], Ю. Оль- севичем [41] та іншими.

Як видно зі схеми, для більшості неоінституціональних теорій об’єдную­чою є організаційно-контрактна парадигма. Це означає, що дослідження, які здійснюються у їх межах, стосуються насамперед безпосередньої взаємодії еко­номічних агентів, а також умов і організаційних форм, в яких відбувається ця взаємодія та витрат, що її супроводжують.

Виділяються дві великі групи теорій. Предметом вивчення у першій є інституційне середовище - різного роду норми (насамперед правові), які регла­ментують процеси укладання і виконання контрактів. Зокрема, умови і правила регулювання контрактних відносин у публічній сфері досліджує теорія суспіль­ного вибору (Дж. Б’юкенен, Г. Таллок, М. Олсон та ін.) і тісно пов’язані з нею конституційна економіка, економіка політики, теорія держави Інституційне середовище взаємодії економічних агентів у приватній сфері вивчають теорія прав власності, економіка права, теорія трансакційних витрат тощо. (Р. Коуз, А. Алчіан, Г. Демсец, Р. Познер та ін.).

Предметом дослідження теорій, що входять до другої групи, є організаційні структури, що створюються економічними агентами на контрактній основі. Це, насамперед, теорія агентських відносин, частково - теорія трансакційних витрат тощо. Крім теорії трансакційних витрат, існує ще цілий ряд концепцій, які не можна однозначно віднести до тієї чи іншої групи, оскільки їх висновки ґрунтуються

напрямки

теорій та парадигми

Теорії

Рис. 1.9. Класифікація інституціональних концепцій

о Теоретичні

напрям о Групи

як на дослідженні інституційного середовища, так і на вивченні організаційних структур та контрактних відносин. Найбільш відомі з них - теорія фірми, нова економічна історія, теорія позалегальної економіки, економічна теорія злочинів і покарань тощо. Використання методів, розроблених у межах цих та інших інсти- туціональних концепцій, могло б сприяти дослідженню і вирішенню багатьох проб­лем, що стосуються інституційних аспектів трансформації економіки України.

1.2.3. Концепції інституціональної економічної теорії у

вирішенні проблем трансформації економіки України

Розглянемо декілька найбільш важливих і актуальних з огляду на сучасну економічну ситуацію в Україні інституціональних теоретичних концепцій і визна­чимо можливі практичні аспекти їх застосування у процесі інституційної транс­формації української економіки.

1.              Теорія прав власності

Хоча проблема впливу прав власності на функціонування економіки має давню історію, проте її строгий теоретичний аналіз був вперше здійснений лише у другій половині ХХ століття Р. Коузом, А. Алчіаном і Г. Демсецом з позицій неоінституціонального підходу.

Встановлення або специфікація прав власності значною мірою залежить від тієї чи іншої правової традиції. На формування відносин власності та принципів взаємодії між економічними агентами найбільший вплив мали дві традиції: ро- мано-германського права - у континентальній Європі і загального - у Велико­британії та її колоніях. Згідно з першою - право власності трактується як єдине, необмежене і неподільне. Це означає, що власником ресурсу може бути суб’єкт, правоможність якого складається із права володіння (аЬшш), права використання (шш ітисіш) і права розпорядження (шш). На принципах цієї традиції ґрунтується і стаття 41 Конституції України, у якій записано: “Кожен має право володіти, ко­ристуватися і розпоряджатися своєю власністю.. .”[1, с. 7].

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 49 50 51 52 53 5455 56 57 58 59  ... 241