Враховуючи це, визначимо нижню межу ціни технології, яка передається на контрактних умовах (тобто ціну, нижче рівня якої в експортера втрачається інтерес до її продажу), за формулою:
ЦТм =ЧПе[(1 -КнЛВП-Црп -Q -ПДВ-КВ• Нсш • Кт)]/ВП, (2.15)
де ЦТпм - нижня межа ціни технології; ВП - випуск продукції в натуральних одиницях за новою технологією; ЧПе - частка надприбутку експортера технології; Кппп - коефіцієнт податку на прибуток; Црп - ціна реалізації продукції, виготовленої за переданою технологією; Св - собівартість продукції, виготовленої за новою технологією; ПДВ - податок на додану вартість; КВ - розмір капіталовкладень імпортера технології для її впровадження; Нспг - середня норма прибутку в галузі; Кнп - коефіцієнт надприбутку, який показує величину очікуваного перевищення рівня прибутковості від капіталовкладень в проект з освоєння переданої технології над середньогалузевою нормою прибутку (береться в межах від 1,5 до 2,0);
Наступним кроком має бути розрахунок верхньої межі ціни технології, вище якої її придбання стане невигідним імпортеру. Вона буде визначатися тим рівнем прибутку від капіталовкладень у нову технологію, який заздалегідь визначено коефіцієнтом Кнп, (як зазначалось раніше, він має перевищувати се- редньогалузевий рівень у 1,5-2 рази). Тобто, верхня межа плати за технологію ПТвм визначатиметься рівністю:
(1 - Кпнп) (ВП ■ ЦРп - С, - ЦТвм ■ ВП - ПДВ) = КВ ■ Нспг ■ Кнп (2.16)
Після здійснення математичних перетворень над виразом (2.16) отримаємо: ЦТвм = [(ВП ■ Црп - С, - ПДВ) - (КВ ■ Н„,г ■ Кнп )/(1 - Кпнп)]/ВП (2.17)
Оскільки основними завданнями учасників трансферу технології (експортера та імпортера) є вигода у вигляді надприбутку, то відповідно, задовольняючи умови кожної із сторін верхньою та нижньою межами оплати за технологію, створюється діапазон від ПТнм до ПТвм, кожна точка якого визначає розподіл надприбутку від використання технології між сторонами. Справедливо буде зауважити, що оптимальне врахування інтересів кожної із сторін буде визначати середина згаданого інтервалу, тобто ціна технології ЦТсер, яку визначимо як (ЦТнм + ЦТвм)/2.
Для характеристики ступеня відхилення від середнього, введемо показник дійсної ціни плати за технологію ПТдйсне, тоді отримаємо індекс зацікавленості сторін в ціні:
ПТ — ПТ
т _______ сер дійсне (г. 1 0ч
1зц = ПТ ( )
сер
Інтерес сторін представляють два стани індексу:
1. Значення індексу рівне або незначною мірою відхиляється від 1. В цьому випадку існує рівноважна зацікавленість сторін у встановленій у ході переговорів ціні технології, тобто ціна є рівновигідною для учасників трансферу.
2. Значення індексу менше 1. Сигналізує про можливість незадоволення експортером або імпортером ціною плати за технологію та створює підстави для проявів опортуністичної поведінки з боку менш зацікавленої сторони. Таким чином, опортунізм експортера або імпортера через невдоволеність ціною буде виражатися індексом зацікавленості в ціні в межах абсолютних значень від 1 до 0 в зростаючому порядку (значення 1 буде відповідати найбільшому задоволенню в ціні і буде сигналізувати про мінімум його опортуністичних зазіхань з приводу плати за технологію і, навпаки, наближене до 0 значення ізц буде сигналізувати про незадоволеність ціною плати за технологію і буде провокувати його до опортуністичної поведінки). Якщо індекс набуває від’ємного значення, то переважають інтереси імпортера, якщо ж додатного, то диспропорція в балансі інтересів по ціні вноситься експортером.
» следующая страница »
1 ... 186 187 188 189 190 191192 193 194 195 196 ... 241