Слід пам’ятати, що продаж опціонів, як правило, пов’язаний зі значним ризиком. Для особи, яка виписує опціон на купівлю, цей ризик дорівнює різниці між поточною ринковою ціною і ціною реалізації опціону (чим більша різниця, тим більші втрати). У цьому випадку ризик особи, яка виписує опціон, в принципі нічим не обмежений, оскільки до вичерпання опціону ціна акцій, вкладених у його основу, може зрости нескінченно. Для особи, яка виписує опці- он на продаж, розміри ризику дещо більш обмежені: лімітом тут є ціна покладених в основу опціону акцій.
Але продавець опціону на купівлю може обмежити свої втрати. Якщо він, виписуючи опціон, вже має акції, вкладені в основу опці- ону, то зростання біржового курсу акцій не приносить йому безпосередніх матеріальних втрат: замість того, щоб купувати на ринку акції за високим курсом, а потім, виконуючи взяті на себе зобов’язання, продати їх за більш низьким курсом покупцю опціону, він продає акції зі свого портфеля. При цьому ризик його полягає у втраченій вигоді, оскільки, продавши свої акції, він позбавляє себе можливості отримати курсовий прибуток шляхом продажу цих акцій за більш високою ціною. Якщо особа, яка виписує опціон на купівлю, володіє відповідними акціями, то її називають «продавцем із закритою позицією». Можливості забезпечення покриття своїх позицій (обмеження ризику) не обмежуються лише володінням безпосередньо акціями, на які виписується опціон. Для цього можна мати привілейовані акції або облігації, що можуть бути конвертовані в ці акції, або ж мати депозитне свідоцтво, яке стверджує, що продавець опціону тримає ці акції на своєму дипозитному рахунку. В принципі, особа, яка виписує опціон на купівлю, може обмежити свій ризик також у тому випадку, якщо вона одночасно утримує опціон на купівлю за тими ж самими акціями, який був би їй виписаний будь- яким третім, стосовно учасників цієї угоди, інвестором. Якщо виписаний ним опціон пред’являють йому до виконання, він, в свою чергу, може для виконання цього зобов’язання здійснити своє право за опціоном, який він утримує.
Особі, яка виписує опціон на продаж, обмежити ризик, якому вона піддається, складніше. Тому кількість випусків акцій, за якими можна виписати опціони, менша, ніж у випадках з опціонами на купівлю.
5.8. Прийняття рішень із урахуванням фактора часу
5.8.1. Загальна методика урахування фактора часу
Під фактором часу розуміють економічну нерівнозначність різночасних витрат і результатів. Якщо варіанти рішень відрізняються терміном здійснення, то для їх оцінки необхідно використовувати фактор часу, тому що некоректно порівнювати гроші в різні відрізки часу без їх приведення до якогось моменту. Цінність суми грошей у різні періоди часу залежить від ставки процента та відрізка часу. Процент, з точки зору торговельно-промислового підприємства або підприємця, може розглядатися як платіж за користування грошима.
Розглянемо найпростіші схеми приведення (дисконтування) різночасних витрат (результатів).
Нехай ви вклали в банк Н0 грн. У кінці першого року ця сума становитиме Н0(1 + е), у кінці другого - Н0(1 + е)2, третього -
Н0 (1 + е)3, та п-го року - Н0 (1 + е)п, де е - ставка процента в частках одиниці. Позначимо через її майбутню суму грошей, еквівалентну початковій сумі Н0. Тоді:
її = Н 0(1 + е)п.
При Н0 = 1000 грн. та е = 0,02, п = 10 років, її = 1000(1 + 0,02)10 = = 1219 грн. Якщо я хочу отримати 1000 грн. через 3 роки, скільки грошей я повинен вкласти в даний момент за 5% річних?
Н0 = 1000(1 + 0,05)-3 = 863,8 грн.
Таким чином,
Н0 = її/(1 + е)п = Б(1 + є)-п .
А
її
1 2 п -1 п
» следующая страница »
1 ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176 ... 256