Хеджування купівлею - це купівля ф’ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж однакової кількості реального товару, яким продавець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета такої операції полягає в тому, щоб уникнути будь-яких можливих збитків, які можуть виникнути в результаті підвищення цін на товар, вже проданий за фіксованою ціною, але ще не закуплений («непокритий»). Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борошна за домовленою ціною з поставкою через 2 місяці. Однак через брак складських приміщень воно змушене було відкласти закупівлю пшениці до терміну поставки з урахуванням часу, необхідного для помолу, пакування та транспортування. Побоюючись, що до моменту закупівлі пшениці, ціни можуть піднятися, борошномельне підприємство купує достатню для покриття його угоди кількість ф’ючерсних контрактів на строковій біржі і використовує отриманий прибуток для покриття збитків за угодою на реальний товар. Той самий результат буде досягнутий і у випадку, коли ціни на пшеницю до моменту купівлі зменшаться: борошномельне підприємство зазнає збитків на строковій біржі, але отримає прибуток при закупівлі товару.
Хеджування ризиків на тривалий період можна проілюструвати таким прикладом. Кабельний завод підписав контракт на купівлю мідного дроту з поставкою через 6 місяців на базі ціни на наявні мідні ваєрбаси, яка становила в момент підписання контракту 1500 грн. за 1 т і була використана при складанні калькуляції. Для виконання замовлення на кабель підприємству потрібні 3 місяці, отже, ваєрбаси знадобляться йому лише через 3 місяці після укладання контракту. Підприємству невигідно тримати у себе на складі ваєрба- си впродовж тривалого часу (зайві 3 місяці), позаяк це пов’язане з витратами на складування та кредитування. Разом з тим, відкладати закупівлю сировини до того часу, коли вона знадобиться для переробки, ризиковано, тому що ринкові ціни можуть зрости. Побоюючись можливого підвищення цін на ваєрбаси, підприємство в день підписання контракту купує на строковій біржі ф’ючерсні контракти на повну кількість мідних ваєрбасів, необхідних для виробництва кабелю, за котируванням ф’ючерсних контрактів, яке становить 1500 грн.
Припустимо, що через 3 місяці ціни на ваєрбаси підвищаться до 1600 грн. за 1 т. Це означає, що підприємство втратить на кожній тонні мідних ваєрбасів 100 грн. Але купуючи реальну мідь за 1600 грн. за 1 т, підприємство одночасно продає куплені раніше ф’ючерси, ціна яких підвищилась на стільки ж, на скільки підвищилась ціна реальної міді (до 1600 грн. за 1 т). Від ліквідації ф’ючерсних контрактів підприємство отримало на кожній тонні 100 грн. прибутку, який покрив збитки від підвищення ціни на реальний товар. Отже, завдяки ф’ючерсній операції підприємство застрахувало себе від збитків у зв’язку з підвищенням цін на сировину і забезпечило собі той прибуток, який воно запланувало у своїй калькуляції. Такий самий результат одержали б, якби ціна на реальний товар не підвищилась, а знизилася з тією різницею, що економія від купівлі реальної міді була б поглинута збитками від продажу ф’ючерсів.
Спекулятивні угоди та угоди з хеджування становлять нині основну частину операцій найважливіших товарних бірж світу. Зважаючи на те, що угоди на реальний товар принципово відрізняються від ф’ючерсних угод, біржі цих категорій угод, у більшості випадків, функціонують відокремлено.
Зростання значення ф’ючерсних угод у міжнародному біржовому обігу обумовлене значною мірою довготривалим незбалансуван- ням попиту та пропозиції на світових ринках біржових товарів, нестабільністю цін на цих ринках і неможливістю передбачити їхню динаміку навіть у короткостроковій перспективі, виникненням валютних та інших ризиків. Звідси намагання покупців і продавців застрахуватися від можливих коливань цін шляхом хеджування при укладанні угод на реальний товар. У результаті обсяг хеджових угод значно зріс, і вони перетворилися на один із найважливіших видів біржових операцій.
» следующая страница »
1 ... 164 165 166 167 168 169170 171 172 173 174 ... 256