Менеджмент підприємства

Товари	Жарка погода	Холодна погода
Кондиціонери	10000	4000
Обігрівачі	4000	10000

Якщо ви приймете рішення продавати лише кондиціонери або лише обігрівачі, ваш дійсний дохід буде становити 4000 або 10000, але очікуваний дохід дорівнює (0,5-10000 + 0,5-4000) = 7000. Тепер припустимо, що ви здійснили диверсифікацію, розподіливши час порівну між продажем кондиціонерів і обігрівачів. Тоді ваш дохід становитиме 7000 незалежно від погодних умов. Якщо погода буде жаркою, ви заробите 5000 від продажу кондиціонерів і 2000 від про­дажу обігрівачів. Якщо погода буде холодною, дохід становитиме 2000 від продажу кондиціонерів і 5000 від продажу обігрівачів. У будь-якому випадку, диверсифікація гарантує вам стабільний дохід та виключає будь-який ризик.

5.7.3.    Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

Ситуація кожного конкретного підприємства потребує спеці­ального аналізу та напрацювання відповідної системи рекомендацій, яка може в себе включати:

1)       створення зони стабільності. Сюди належить вертикальна та горизонтальна інтеграція, спрямована на створення на входах та виходах підприємства острівців передбаченого товарного ринку.

Це може бути забезпечене шляхом укладання угод, контрактів, вступом у консорціуми, асоціації, концерни тощо. В процесі акціо- нування можливий обмін акціями, що сприяє зближенню економіч­них інтересів підприємств;

2)       оцінку майбутнього, що полягає в прогнозуванні поведінки можливих партнерів, змін у секторах та сегментах ринку, на яких підприємство виступає продавцем або покупцем, дій конкурентів і, нарешті, в регіональному та загальноекономічному прогнозуванні. При вирішенні цих питань потрібна адекватна інформація. її можна отримати шляхом безпосередніх контактів із джерелами нових да­них, придбання комп’ютерних систем довідкової інформації, звер­нення до мережі комерційної інформації, проведення власних про­гнозно-аналітичних досліджень, купівлі відповідних послуг кон­сультаційних фірм та окремих консультантів. Межі витрат на ін­формацію кожне підприємство повинне визначити самостійно;

3)       розподіл ризику - перевірений світовою практикою господа­рювання спосіб переборювання невизначеностей. Тут є декілька мож­ливостей: диверсифікація діяльності, тобто одночасна робота на кількох товарних ринках, коли невдача на одному може бути ком­пенсована успіхами на інших (див. вище); розподіл ризику між фір- мами-учасницями виробництва шляхом укладання багатосторонньо­го договору, що фіксує відповідальність учасників у випадку невда­чі; розподіл поставок між багатьма споживачами, щоб відмова де­кількох з них від придбання не зірвала виробничу програму в ціло­му; передача ризику страховій компанії (компаніям). В результаті, створюється багаторівнева, ешелонована в часі система розподілу ризиків, що створює надійні гарантії від різних випадковостей та не­вдач. Але за безпеку потрібно платити, тому й тут виникає проблема визначення межі ефективних витрат, щоб запобігти ризику. До пе­реходу на ринкові умови у вітчизняній практиці весь ризик брала на себе держава, а непередбачені втрати відшкодовувались автоматич­но і взагалі нічого підприємству не коштували;

4)       систему резервів, що включає в себе запаси сировини, комп­лектуючих, вільні потужності, кошти. В ринковій економіці перева­гу слід віддавати фінансовим резервам. Доступ до кредитів, викори­стання застав у цьому аспекті є еквівалентом наявності «живих» ре­зервних грошей. Таким чином, для підприємства актуальними ста­ють напрацювання фінансової політики, управління своїми активами та пасивами, організація їх оптимальної структури, достатньої ліквід­ності вкладених коштів;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 162 163 164 165 166 167168 169 170 171 172  ... 256