Менеджмент підприємства

До розроблених сітьових графіків складають графіки матеріаль­но-технічного забезпечення, а також розраховують собівартість ро­біт.

Оптимізацію сітьового графіку доцільно виконати з викорис­танням ЕОМ.

5.6.2.         Знаходження критичного шляху за вартісними параметрами

^б)

а)

Рисунок 5.29. Розрахунок вартісних параметрів сітьової моделі

Розглянемо як приклад сітьову модель, у якій маємо 7 вершин, позначених буквами а, б, в, г, д, є, ж та 7 дуг - ад, бд, бє, вє, гє, дж, єж (див. рисунок 5.29). Біля кожної дуги написане число, що має на­зву довжини. Числа також написані і біля лівих вершин моделі. У нашому прикладі термін «довжина» означає вартісні параметри (со­бівартість, дохід, прибуток тощо). Кожна вершина, в яку входять ду­ги, оцінюється по мінімуму або по максимуму.

Розглянемо цю операцію на таких прикладах. У вершину (д) входять дві дуги - (ад) та (бд). Для оцінки цієї вершини по мінімуму складемо спочатку «довжину» дуги (ад) з числом, записаним над вершиною (а), тобто 7 + 5, а потім складемо довжину дуги (бд) з чи­слом, написаним над вершиною (б), тобто 9 + 4; з двох одержаних сум (12 та 13) обираємо найменшу (12) і записуємо її біля вершини (д) (див. рисунок 5.29 б). Позначимо дугу (ад), яка дала нам це най­менше число, двома короткими рисками. У вершину (є) входять три дуги - (бє), (вє) та (гє). Для оцінки цієї вершини по мінімуму, вико­нуємо ті ж операції, що і в попередньому випадку, тобто для кожної

з   цих трьох дуг складемо її «довжину» та число, написане на почат­ку дуги. З одержаних трьох сум (5 + 4 = 9, 8 + 3 = 11 та 10 + 4 = 14) виберемо найменшу (9), запишемо її біля вершини (є) та позначимо двома рисками дугу (бє), яка привела до найменшої суми.

В останню вершину (ж) входять дві дуги - (дж) та (єж). Щоб оцінити цю вершину по мінімуму, складемо спочатку «довжину» дуги (дж) з числом, записаним біля вершини (д), а потім «довжину» дуги (єж) з числом, записаним біля вершини (є). З одержаних двох сум (6 + 9 = 15 та 5 + 12 = 17) обираємо найменшу (15), пишемо її біля вершини (ж) і позначаємо дугу (єж) двома короткими рисками.

У нашому випадку, шлях (бєж) є критичним (найкоротшим) шляхом. При цьому загальний порядок знаходження критичного шляху такий:

1)       Пересуваючись по сітьовій моделі зліва направо, оцінюємо по мінімуму кожну вершину, в яку входять одна або кілька дуг, по­значаючи ту дугу, яка привела до найменшої оцінки.

2)        Якщо модель закінчується однією вершиною, то після її оцінки по мінімуму рухаємося дугою, позначеною двома короткими рисками в зворотному напрямку до наступної вершини, з якої вихо­дить позначена дуга. Рухаємося так доти, доки не повернемося в по­чаток моделі. Одержаний, таким чином, шлях і є критичним (найко­ротшим).

3)        Коли сітьова модель закінчується декількома вершинами, обираємо вершину з найменшою сумою.

Викладена послідовність робіт зображена на рисунку 5.30 для сітьової моделі з однією кінцевою вершиною.

Рисунок 5.30. Критичний шлях (агєіл) для сітьової моделі з однією кінцевою вершиною

5.7.                           Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

5.7.1.        Поняття та види ризику при прийнятті рішень

До рішень, що приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного резуль­тату відома. Ймовірність визначається як ступінь можливості здійс­нення даної події та змінюється від 0 до 1,0. Сума ймовірності всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці. В умовах визначеності існує тільки одна альтернатива.

Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможли­во оцінити вірогідність потенційних результатів. Це має місце, коли фактори, що потребують обліку, настільки нові та складні, що відносно них неможливо отримати достатньо надійну інформацію.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169  ... 256