3. Комплексний підхід застосовується при дослідженні часткового випадку, елемента, напрямку й ін., прийнятого за основу дослідження на будь-якому рівні системної ієрархії (система, підсистема, елемент), тобто відрізняється локальністю дослідження. Вичленовування з єдиної системи окремої підсистеми (елемента) для вирішення визначеної локальної задачі здійснюється комплексним використанням принципів системного підходу і системного аналізу, тобто аналітико-синтетичною діяльністю дослідників.
4. Функціонально-вартісний аналіз, в основі якого використовуються принципи системного підходу. Сутність його полягає в кількісному визначенні витрат (вартості) на виконання визначеної функції досліджуваним об’єктом. ФВА рекомендується застосовувати в наступних випадках:
•на стадії розробки проекту (системи, підсистеми, об’єкта, виробу і т.ін.) для попередження функціонально зайвих витрат;
•на стадії виробництва, використання чи експлуатації об’єкта для скорочення (виключення) невиправданих витрат і втрат.
ФВА розглядають як єдність функціонального, процесуального і інформаційного представлень системного підходу.
Щоб знати, як управляти, необхідно представляти, чим ми керуємо, що таке об’єкт управління. Талановитий менеджер ретельно аналізує наслідки свого рішення, тобто вміє працювати із системою, знає її, розуміє, відчуває елементи, взаємозв’язки між ними, закони їхньої взаємодії. Адже підприємство (чи організація) — це соціально-економічна система. У ній головний елемент — людина у всіх її проявах, яка, працюючи на підприємстві, реалізує при цьому свої економічні інтереси, а через них — економічні інтереси колективу і суспільства. Для цього необхідно дотримуватися трьох принципів:
> принцип ієрархічності — розглядає складні та великі системи як багаторівневі, котрі вимагають розподілу всієї системи на елементи (ланки, ступені). Кожна ступінь (рівень) управляє нижчестоящою ступінню й одночасно є об’єктом управління стосовно вищестоящого рівня;
^ принцип необхідної розмаїтості полягає в тому, що керуюча система повинна мати не меншу складність, ніж керована система. З цього принципу випливає, що неможливо спроектувати просту систему управління для складної системи виробництва;
> принцип зворотного зв’язку. Під зворотним зв’язком розуміють одержання інформації про результати впливу керуючої системи на керовану шляхом порівняння фактичного стану із заданим (плановим). Зміст зворотного зв’язку полягає у встановленні залежності особистих, колективних і суспільних інтересів від результатів управлінських рішень. Вплив зворотного зв’язку повинний приводити до прагнення ліквідувати небажані та збільшити бажані відхилення факту від норми.
Принцип зворотного зв’язку — один з найважливіших принципів управління. Він вказує: управління може здійснюватися тільки в тому випадку, коли керуюча система буде одержувати інформацію про ефект, досягнутий тією чи іншою дією керованої системи; про досягнення чи недосягнення запланованого результату.
Зворотний зв’язок є регулюючим і разом з тим захисним засобом. Надходження по каналах зворотного зв’язку інформації про кінцеві результати і порівняння її з директивною інформацією, із заданим станом, дозволяють знайти розбіжності та відрегулювати поведінку системи відповідно до заданої мети.
Принцип зворотного зв’язку знаходиться в єдності з цілеспрямованістю управління, оскільки через канали зворотного зв’язку в керуючу підсистему надходять сигнали про досягнення (чи недосягнення) запрограмованого корисного ефекту.
» следующая страница »
1 ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37 ... 445