Для забезпечення конкурентоздатності товару необхідно щоб:
1) результати маркетингових досліджень гарантували вищі світові досягнення до моменту постачання товару споживачу (іншими словами — повинний бути високоякісний прогноз параметрів “виходу” системи;
2) “вхід” системи був відмінної якості;
3) зовнішнє середовище сприяло нормальному протіканню процесів у системі;
4) організаційно-технічний рівень системи зміг переробити якісний “вхід” системи в якісний “вихід”.
У даному прикладі у вигляді системи може виступати будь-як фірма, її підрозділ, відділ тощо. Для забезпечення високої якості “виходу” системи спочатку необхідно забезпечити високу якість “входу”, а потім висока якість процесу і зовнішнього середовища. Якщо, наприклад, якість “входу” машинобудівного підприємства задовільна, то які б не були на підприємстві технологія, устаткування, кадри і т.д., якість “виходу” теж буде задовільною. Якщо якість “входу” відмінна, а якість процесу задовільна, то і якість “виходу” буде задовільною, тобто оцінка якості “виходу” дорівнює нижчій оцінці попередніх елементів. При цьому, спочатку формуються вимоги до “виходу” системи, потім
— до “входу” і зовнішнього середовища і тільки потім — до процесу. Іншими словами — перш ніж висувати вимоги до колективу, потрібно вивчити якість документів, що надходять, інформацію, зовнішнє, стосовно колективу, середовище, тобто необхідно відпрацювати “вхід” системи, відрегулювати (якщо це можливо) відносини з зовнішнім середовищем і тільки потім приступати до підвищення якості процесу.
Як уже відзначалося, будь-яка система визначається сукупністю елементів. Але якщо врахувати складність систем і їх розміри, то варто мати на увазі, що об’єктивно необхідна їх різна класифікація за певними ознаками, в результаті якої з’являються підсистеми.
Отже, підсистема — це виділена за якою-небудь ознакою частина системи, що має характерні риси. Вона взаємозалежна з іншими частинами системи і її, в свою чергу, можна розглядати як самостійну систему.
Існують різні методи класифікації складних систем, які визначаються за загальними критеріями. Підсистеми повинні бути:
> такими, щоб вони могли впливати на досягнення кінцевих результатів системи;
> створені за певними ознаками, що чітко виявляють необхідний функціональний зв’язок між ними і з системою в цілому;
> відповідно пов’язані з поведінкою всіх елементів системи і відбивати постійне функціонування взаємних зв’язків, встановлених для окремих елементів системи через її підсистеми з навколишнім середовищем.
Підсистеми повинні:
> прив’язуватись до цілого за допомогою визначених відносин кожної ча стини до якої-небудь загальносистемної характеристики (чи характеристик), що має необхідний і логічний функціональний зв’язок з виконанням за гальносистемних завдань;
> поєднувати більш дрібні підсистеми, які необхідні для пояснення поведінки системи в цілому (для великих систем).
Виділення підсистем залежить від: типу системи, цілей її дослідження, використовуваного апарату аналізу. Наприклад, підсистема основного виробництва, підсистема допоміжного виробництва тощо.
Підсистема формується з елементів і є частиною системи. Що ж таке елементи системи і якими властивостями вони володіють?
Насамперед, елемент завжди є структуроутворюючою частиною якої-небудь системи. Наприклад, підприємство — елемент галузі. В той же час воно — складна сукупність різних цехів і служб.
» следующая страница »
1 ... 24 25 26 27 28 2930 31 32 33 34 ... 445