Менеджмент організацій

По-друге, бюрократія часто призводить до ігнорування людського чинника

і  соціальних процесів у середині організації.

Структури управління на підприємствах відіграють надзвичайно велику роль. Всі великі підприємства пройшли певні етапи їх розвитку. Побудувавши спочатку свої структури управління за проектним принципом, використовую­чи неформальні організаційні структури, надалі в міру росту підприємства зму­шені переходити до використання ієрархічних принципів, які можна охарак­теризувати як більш низький рівень розвитку структур упрвління. Не існує од­нозначно гарних чи поганих структур управління, можуть бути різні умови їхнього застосування.

В економічній літературі можна зустріти величезну кількість видів структур управління. З усього різноманіття структур управління дуже чітко виділяються дві великі групи. Це — ієрархічні й адаптивні структури. Розглянемо, у чому полягає їхні відмінності.

Ієрархічні структури управління (їх ще називають часом: формальні, меха­ністичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрар­хією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використову­ються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідаль­ністю в діяльності.

Адаптивні структури управління (органічні, гнучкі) характеризуються роз­митістю ієрархії управління, невеликою кількістю рівнів управління, гнуч­кістю структури влади, слабким чи помірним використанням формальних пра­вил і процедур, децентралізацією прийняття рішень, широко обумовленою відповідальністю в діяльності (рис 5.9).

Не можна однозначно охарактеризувати різні види структур управління. Усе залежить від того, у яких умовах функціонує підприємство і що воно із себе представляє.

Рис. 5.9. Класифікація видів структур управління

Розділ 3. Організація управління підприємством

СО

40

Укрупнену порівняльну характеристику умов найбільш сприятливого зас­тосування двох розглянутих груп структур управління приведемо в табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Порівняння умов найбільш ефективного застосування ієрархічних і адаптивних

структур управління

Умови

Ієрархічні структури управління

Адаптивні структури управління

Характеристика зовнішнього середовища

Стабільність і не складність зовнішнього середовища.

Невизначеність і складність зовнішніх факторів і прискорення їхньої зміни

Характеристика цілей і завдань, які реалізуються

Цілі і завдання прості та ясні. Завдання піддаються розподілу. Роботи можна вимірювати.

Завдання не мають чітких границь. Роботи виміряти складно, а часом і неможливо

Можливість регламентації виконання управлінських функцій Авторитет влади

Постійна повторюваність одних і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати. Призначається дана влада.

Рідка повторюваність тих самих робіт, у результаті чого стає складно регламентувати виконання управлінських функцій.

Авторитет влади завойовується

Ієрархічні структури управління мають багато різновидів. Вони формувалися відповідно до принципів, які були сформульовані ще на початку XX сторіччя. При цьому головна увага приділялася поділу праці на окремі функції.

Для адаптивних (гнучких, органічних) структур характерна відсутність бю­рократичної регламентації діяльності органів управління, відсутність деталь­ного поділу праці за видами робіт, розмитість рівнів управління і невелика їхня кількість, гнучкість структури управління, децентралізація прийняття рішень, індивідуальна відповідальність кожного працівника за загальні результати діяльності.

 

« Содержание


 ...  123  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я