По-друге, бюрократія часто призводить до ігнорування людського чинника
і соціальних процесів у середині організації.
Структури управління на підприємствах відіграють надзвичайно велику роль. Всі великі підприємства пройшли певні етапи їх розвитку. Побудувавши спочатку свої структури управління за проектним принципом, використовуючи неформальні організаційні структури, надалі в міру росту підприємства змушені переходити до використання ієрархічних принципів, які можна охарактеризувати як більш низький рівень розвитку структур упрвління. Не існує однозначно гарних чи поганих структур управління, можуть бути різні умови їхнього застосування.
В економічній літературі можна зустріти величезну кількість видів структур управління. З усього різноманіття структур управління дуже чітко виділяються дві великі групи. Це — ієрархічні й адаптивні структури. Розглянемо, у чому полягає їхні відмінності.
Ієрархічні структури управління (їх ще називають часом: формальні, механістичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрархією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використовуються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності.
Адаптивні структури управління (органічні, гнучкі) характеризуються розмитістю ієрархії управління, невеликою кількістю рівнів управління, гнучкістю структури влади, слабким чи помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією прийняття рішень, широко обумовленою відповідальністю в діяльності (рис 5.9).
Не можна однозначно охарактеризувати різні види структур управління. Усе залежить від того, у яких умовах функціонує підприємство і що воно із себе представляє.
Рис. 5.9. Класифікація видів структур управління
Розділ 3. Організація управління підприємством
СО
40
Укрупнену порівняльну характеристику умов найбільш сприятливого застосування двох розглянутих груп структур управління приведемо в табл. 5.4.
Таблиця 5.4
Порівняння умов найбільш ефективного застосування ієрархічних і адаптивних
структур управління
Умови |
Ієрархічні структури управління |
Адаптивні структури управління |
Характеристика зовнішнього середовища |
Стабільність і не складність зовнішнього середовища. |
Невизначеність і складність зовнішніх факторів і прискорення їхньої зміни |
Характеристика цілей і завдань, які реалізуються |
Цілі і завдання прості та ясні. Завдання піддаються розподілу. Роботи можна вимірювати. |
Завдання не мають чітких границь. Роботи виміряти складно, а часом і неможливо |
Можливість регламентації виконання управлінських функцій Авторитет влади |
Постійна повторюваність одних і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати. Призначається дана влада. |
Рідка повторюваність тих самих робіт, у результаті чого стає складно регламентувати виконання управлінських функцій. Авторитет влади завойовується |
Ієрархічні структури управління мають багато різновидів. Вони формувалися відповідно до принципів, які були сформульовані ще на початку XX сторіччя. При цьому головна увага приділялася поділу праці на окремі функції.
Для адаптивних (гнучких, органічних) структур характерна відсутність бюрократичної регламентації діяльності органів управління, відсутність детального поділу праці за видами робіт, розмитість рівнів управління і невелика їхня кількість, гнучкість структури управління, децентралізація прийняття рішень, індивідуальна відповідальність кожного працівника за загальні результати діяльності.
» следующая страница »
1 ... 118 119 120 121 122 123124 125 126 127 128 ... 445