Відмітною рисою структури управління матричного типу є наявність у працівників одночасно двох керівників, що володіють рівними правами. З одного боку, виконавець підкоряється безпосередньому керівнику функціональної служби, що наділений необхідними проектними повноваженнями для здійснення процесу управління відповідно до запланованих термінів, виділених ресурсів необхідної якості. Виникає система подвійного підпорядкування, що базується на сполученні двох принципів — функціонального і проектного (продуктового).
Матрична структура найчастіше являє собою накладення проектної структури на постійну для даної організації лінійно-функціональну структуру управління. Часом такого виду структура утвориться в результаті поступової модифікації дивізійної структури; вона може бути результатом накладення функціональної структури на дивізійну.
Основним принципом у матричному підході до побудови структур управління є не удосконалення цих структур, не удосконалення діяльності окремих структурних підрозділів, а поліпшення їхньої взаємодії з метою реалізації того чи іншого проекту або ефективного вирішення визначеної проблеми.
Ця вимога виконується тут за рахунок того, що в матричній структурі паралельно з функціональними й лінійними підрозділами створюються спеціальні органи (проектні групи) для вирішення конкретних виробничих завдань. Ці проектні групи формуються за рахунок фахівців підрозділів, що знаходяться на різних рівнях управлінської ієрархії.
5.5. Нові форми структури організації
Сьогодні у складному змінному середовищі менеджери продовжують шукати та експериментувати з новими формами проектування організації.
Групова організація
Деякі фірми використовують групову організаційну структуру, тобто підхід до проектування організації, що покладається винятково на проектні групи з малим або й нульовим відсотком функціональної ієрархії. У разі застосування такого типу організації працівники постійно рухаються від одного проекту до іншого залежно від кваліфікації та потреб цих проектів. Якщо організаційна одиниця або група стає надто великою, її просто ділять на декілька малих. Отже, всі групи в організації невеликі. Такий підхід дає їм змогу змінювати напрям діяльності, досліджувати нові ідеї та випробовувати нові методи без жорстких бюрократичних організаційних умов.
Віртуальна організація
Віртуальна та групова організація мають деякі подібності між собою. Віртуальна організація, як правило, має слабку або й взагалі не має формальної структури. У таких організацій, зазвичай, невеликий постійний обслуговуючий персонал, невеликий штат тимчасових працівників і адміністрації. Коли потреби організації змінюються, менеджери або наймають тимчасових працівників, або звільняють деяку їх кількість, орендують потужності, користуються деякими послугами “напрокат”, ідучи назустріч потребам організації. Отже, організація діє тільки у відповідь на її потребу. Залежно від того, яких послуг потребує клієнт, організація може збільшувати штат від трьох постійних працівників до багатьох десятків незалежних консультантів та науковців, з якими вона підтримує зв’язки. У будь-який час організація може розробляти декілька проектів та наймати 20 — 30 спеціалістів. Якщо проект змінюється, то змінюється і структура організації.
Навчальна організація
Іншим новим підходом до проектування організації є так звана навчальна організація. Такі організації намагаються поєднати постійне удосконалення з постійним навчанням та підвищенням кваліфікації своїх працівників. Вони пов’язують постійний персональний розвиток та навчання працівників із розвитком фірми залежно від її потреб. Хоча менеджери можуть розвивати концепцію навчальних організацій у різних напрямах, однак найчастіше їхньою метою є поліпшення якості, постійне вдосконалення та показники виконання роботи. Вважають, що найвагомішою у логічній стратегії постійного вдосконалення є турбота про належну оцінку таланту працівників, їхньої майстерності, знань, кваліфікації.
» следующая страница »
1 ... 120 121 122 123 124 125126 127 128 129 130 ... 445