Конгломератна (Н-) форма
Іншою загальною формою проектування організації є конгломератна, або Н-форма. Форму конгломерату використовують організації, які утворилися внаслідок об’єднання різних, не пов’язаних між собою, підприємств. Отже, проект Н-форми, по суті, є холдинговою компанією, яка діє за непов’язаної диверсифікації (Н — holding). Цей підхід ґрунтується на продуктовій формі структури, тобто головний менеджер незалежно управляє кожним підприємством або групою підприємств і відповідає за прибутки або збитки фірми. Н- форму проектування організації використовує британська фірма Реагеоп PLC. Як показано на рис. 5.4, Pearson займається шістьма видами бізнесу. Хоча її періодичні видання і видавництва пов’язані одне з одним, решта підприємств
— ні. Є й інші фірми, що використовують Н-форму: General Electric (двигуни літаків, електроприлади, радіотрансляції, фінансові послуги, освітлювальні прилади, пластикові вироби та інші непов’язані вироби) і Топпєсо (трубопроводи, автозапчастини, кораблебудування, фінансові послуги та інші не пов’язані між собою вироби).
В організації з Н-формою персонал корпорації, зазвичай, прогнозує діяльність кожного з підприємств; організація також розподіляє загальні ресурси по компаніях, ухвалює рішення стосовно купівлі та продажу підприємств. Головний недолік організації з проектуванням типу Н-форми — це складність, що має місце лише у холдингу різних непов’язаних виробництв, оскільки менеджерам важко поєднувати та інтегрувати різні види діяльності внаслідок великої кількості диверсифікованих операцій. Дослідження свідчать, що багато організацій, які використовують цей підхід, досягли тільки середнього або нижче середнього фінансового рівня. Отже, хоча деякі фірми все ще застосовують Н-форми, однак більшість уже відмовилася від них, замінивши іншим підходом.
Рис. 5.4. Приклад конгломератної Н-форми
Розділ 3. Організація управління підприємством
Рис. 5.5. Багатофіліальна структура (М-форма)
Філіальна (М-) форма
Філіальна структура організації також використовує продуктову форму організації, однак, на відміну від Н-форми, відділи пов’язані між собою. Отже, філіальна форма або М-форма, ґрунтується на багатьох виробництвах, пов’язаних між собою, що працюють у межах великої організації. Це проектування є результатом стратегії пов’язаної диверсифікації. Деякі види діяльності надзвичайно децентралізовані аж до рівня підрозділів; інші — централізовані на корпоративному рівні. Як бачимо з рис. 5.5, загальний менеджер тут очолює кожен підрозділ, який має автономію в розумних межах, однак все ж таки кожен підрозділ повинен узгоджувати свої дії з іншими.
В цьому випадку фірма використовує багатофіліальний підхід до проектування організації. Хоча кожна одиниця порівняно самостійна, усі вони мають спільний ринок. Ця модель є результатом стратегії пов’язаної диверсифікації.
Можливість координації та поділ ресурсів є однією з найбільших переваг проекту М-форми. Відділи маркетингових досліджень в фірмі та їхні відділи постачання є централізованими. Головна ціль М-форми — мінімізація внутрішньої конкуренції і поглиблення співробітництва між відділами для досягнення вищої ефективності у використанні ресурсів. Дослідження свідчать, що організація, яка використовує М-форму, і досягає цього балансу, перевершує інші структури організації, такі як U- та Н-форми.
Матрична форма
Матрична модель є ще одним підходом до організаційного проектування. Вона ґрунтується на двох поєднаних критеріях структуризації. Основа матричної організаційної структури — група функціональних відділів. Інші групи, що займаються продуктом або тимчасові відділи тоді накладаються на функціональні відділи. Працівники створеної матриці є одночасно членами функціонального відділу й однієї або кількох проектних груп.
» следующая страница »
1 ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125 ... 445