Зрозуміло, що певну специфіку на дію цих законів накладають історичні і культурні традиції кожного народу, їх мораль тощо. Але абсолютизувати ці вторинні надбудовчі фактори - значить не бачити за деревами лісу, а в методологічному плані - розривати органічні зв'язки між такими категоріями діалектики, як загальне, особливе і одиничне.
Теоретико-методологічними хибами історичної школи є ігнорування об'єктивного характеру економічного життя, вилучення з предмету політичної економії економічних законів, переоцінка національних особливостей розвитку економіки, ненаукове примінення принципу історизму, антиісторичний відхід до капіталістичного способу виробництва (вважали його вічним ладом), приватної власності, суб'єктивне тлумачення цінності (вартості) тощо. В останньому випадку Б. Гільдебрандт стверджував, що вартість визначається лише корисністю предмета, а її мірилом є суб'єктивна оцінка людей.
Вважаючи, що ринок неспроможний досягти стійкої рівноваги економічної системи, представники історичної шкоди разом з тим обгрунтовано виступали за активне втручання держави, яка є єдиною умовою ефективного функціонування економіки. Для виживання суспільства необхідно, та їх думку, надавати бідним верствам населення більшу частку в результатах прогресу. Це були прогресивні ідеї даної школи, які значною мірою послужили основою для такого напряму західної економічної думки, як інституціоналізм. Вони, крім того, були підтверджені практикою дальшого розвитку людства.
Разом з тим представники історичної школи розглядали психологічні та етичні фактори не менш важливими за економічні і тим самим стверджували про доцільність ширшого підходу до вивчення економічного і соціального життя. Вернер Зомбарт також відводив значну роль організаційним і технологічним факторам. Водночас він змішував економічні і юридичні аспекти розглядуваних явищ. У твердженні ідеологів історичної школи про рівнозначність психологічних і етичних факторів з економічними є значна доля істини. Але остання, як і будь-яка істина, є конкретною і знаходить своє підтвердження на практиці на відносно коротких проміжках історичного розвитку. Крім того, представники історичної школи, інституціоналізму (Т. Веблен) та маржиналізму (Карл Менгер, Людвіг фон Мізес) та інші наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. доводили, що ця наука повинна вивчати моральні й етичні аспекти господарської діяльності, ідеї та психологію людей у цьому процесі, природу людського духу, енергійність нації, значення націоналізму, проблеми мотивації та економічної поведінки людей, їх культуру, що було своєрідною відповіддю на економічний підхід до цієї проблеми К. Маркса та Ф. Енгельса.
Ці сторони людської діяльності та поведінки мають велике значення при дослідженні рушійних сил розвитку людства, про що вже зазначалось.
Співставляючи індивідуума і суспільство, прихильники історичної школи першочергову роль приділяли суспільству. Але при цьому Маркс Вебер необгрунтовано заперечував ідею К. Маркса про відчуження засобів виробництва від безпосередніх працівників і замінив її тезою про бюрократизацію політичного і суспільного життя.
Логічніше було б в даному випадку поєднати Марксову ідею про відчуження з положенням історичної школи про бюрократизацію життя, точніше про доповнення процесів відчуження тотальною бюрократизацією суспільного і політичного життя. Водночас справедливим було твердження представників історичної школи про те, що соціалізм призведе до розширення бюрократизації суспільного життя. До нього доцільно було б добавити лише один момент: таке розширення бюрократизації притаманне не демократичному соціалізму, а державному, який існував в СРСР, його соціальній системі. Тому не випадково однією
з важливих характеристик того устрою була назва "бюрократичний соціалізм’. Тут доречно сказати, що рівень бюрократизації у так званій ринковій економіці України є значно вищим, ніж у бувшому СРСР. Так, за даними, наведеними Президентом України, чисельність апарату Секретаріату Кабінету Міністрів збільшувалась 18 разів, апаратів інших центральних органів виконавчої влади -95 разів.
» следующая страница »
1 ... 33 34 35 36 37 3839 40 41 42 43 ... 279