<=>По-шосте, виділяє закони розвитку і закони функціонування економічної системи.
Вклад Леніна у розвиток політекономічного дослідження на вищій стадії капіталізму полягає:
>По-перше, у формулюванні закону переважаючого зростання виробництва порівняно з ростом предметів споживання у капіталістичному суспільстві і відносної незалежності розвитку першого підрозділу суспільного виробництва від другого.
> По-друге, у системному аналізі вищої стадії капіталізму (з'ясуванні комплексу взаємозв'язків між основними рисами даної стадії у їх субординації) та її взаємодії з нижчою відповідно з вимогами закону заперечення заперечення.
>По-трете, у формулюванні загального і основного закону вищої стадії, яким Ленін назвав закон породження монополії концентрацією виробництва.
>По-четверте, у комплексному визначенні економічної, політичної сутності імперіалізму та з'ясуванні його історичного місця.
>По-п 'яте, обґрунтував закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму.
> По-шосте, виділив у межах вищої стадії капіталізму дві ступені (монополістичний і державно-монополістичний капіталізм) і дав їх порівняльну характеристику, відмітивши при цьому об'єктивну неминучість процесу переходу від монополії взагалі (приватної, колективної фінансової, промислової, банківської та ін.) до державної монополії, а тим самим до вищої планомірної форми капіталізму.
Водночас економічним поглядам Леніна властиві окремі недоліки як методологічного, так і теоретичного плану. В методологічному плані науково некоректною є, по-перше його позиція про недоцільність розмежування економічного і соціального. Ідея такого розмежування належала П. Струве і була підтримана М. І. Туган-Барановським. Ленін назвав її беззмістовною і схоластичною.
Як відомо, поняття "соціальний ’’вживається у широкому і вузькому розумінні. У першому випадку К. Маркс, наприклад, в це поняття включає
всі сфери суспільних відносин, зокрема, політичні відносини. У другому випадку воно означає процес формування класів, їх відносини між собою. Очевидно, що у першому випадку доцільніше вживати категорію "соціологічний". Безперечно і те, що з моменту виникнення класового суспільства виробничі відносини (відносини економічної власності) пронизуються класовими суперечностями. Але це не означає, що вся сукупність виробничих (а тим більше економічних) відносин може бути зведена до класових або соціальних (у вузькому, значенні цього поняття).
До речі, позиція Леніна по цьому питанню є суперечливою. Так, наприклад, у першій главі "Капіталу”, за словами Леніна, йдеться лише про економічне і ні про які соціальні відносини. Розкриваючи вимоги до економічного аналізу, він також підкреслював, що такий аналіз бере лише економічне. Лише після цього цей аналіз треба доповнити характеристикою соціальних, політичних, правових та ін. відносин. Крім того, у "Капіталі" за його (Леніна) словами, К. Маркс показав всю капіталістичну суспільну формацію з фактичним соціальним виявом притаманного виробничим відносинам антагонізму класів. В такому ж аспекті Ф. Енгельс формулює одну із форм прояву основної суперечності капіталізму, вказуючи, що суперечність між суспільним виробництвом і капіталістичним привласненням виступає на поверхні як антагонізм між пролетаріатом і буржуазією.
По-друге, помилковою і непослідовною була позиція В. І. Леніна стосовно періоду дії закону випереджаючого зростання засобів виробництва. З одного боку, він вважав його справедливим лише для періоду заміни ручної праці машинною, що згодом підтвердилося практикою капіталістичної дійсності. З другого боку, він розповсюджував дію цього закону на весь період існування капіталістичного способу виробництва і навіть на соціалістичне суспільство, що виявилось хибним стосовно економіки розвинутих країн світу.
» следующая страница »
1 ... 29 30 31 32 33 3435 36 37 38 39 ... 279