Історія економічних учень

Замість передбаченого адміністративною реформою скорочення службовців, їх чисельність збільшилась на 21 %. При цьому в міністерствах і відомствах країни діють десятки різних схем оплати праці, запроваджуються всілякі надбавки й доплати

.

До того ж бюрократи в СРСР їздили на дешевих автомашинах власного виробництва, тоді як значна кількість вищих посадовців з різних органів державної влади користуються дорогими імпортними машинами вартістю близько 500 тис. дол.та ін.

Окремі представники історичної школи виступали за централізоване управління економікою, впровадження планування, законодавчого регулювання, стверджували, що державні фінанси можуть стати ефективним знаряддям досягнення соціальної справедливості, за необхідність соціальних реформ. Ці ідеї значною мірою знайшли своє втілення в розвитку економічних систем передових країн світу.

Водночас історична школа проповідувала немало ненаукових думок. Так, Гільдебрандті Рошер розглядали капітал як результат бережливості, ощадливості капіталістів, а отримання ними процентів - як результат такої ощадливості. До антидемократичних відноситься думка В. Рошера про наявність капіталу в руках найманих робітників (речового капіталу) лише на тій підставі, що вони мають кваліфікацію. Пізніше це положення було сформульоване в більш широкій концепції “людського капіталу ". Антигуманною була ідея В. Рошера про те, що ріст капіталу здійснюється внаслідок зростання народногосподарської культури і насамперед заощадження капіталістів. Останніх В. Рошер об'явив творцями духовного виробництва. Дещо утопічним є твердження представників історичної школи про неминучість вирівнювання доходів основних класів в капіталістичному суспільстві та ін. Пройшло майже півтора століття, перш ніж деяке вирівнювання таких доходів відбулося в окремих країнах Західної Європи (більш істотно у Швеції), але це зумовлено не природою капіталізму, а процесом соціалізації економічної системи даного ладу.

3.2.                                                 КОНЦЕПЦІЇ МАРЖИНАЛІЗМУ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ

Маржиналізм (від франц. marginal - граничний) - одна із течій західної економічної науки та її методологічний принцип. Виник в середині XIX cm. і був початкове пред­ставлений такими попередниками, як французький економіст А. Курно і німецький економіст Г. Госсен та інші. Ідейними джерелами маржиналізму були концепції попиту і пропозиції, витрат виробництва та ін., які панували у буржуазній політичній економії після смерті К. Маркса. У працях попередників і насамперед у роботі Г. Госсена "Розвиток законів суспільного обміну і правил суспільної торгівлі, що витікають з неї" в обіг введені такі ключові поняття маржиналізму, як корисність і рідкість, принцип граничності, різниця благ нинішніх і майбутніх та інше.

Водночас необгрунтованою є спроба австрійського економіста К. Менгера видати за родоначальника маржиналізму Аристотеля. Зокрема він стверджував, що древньогрецьким філософом була зроблена спроба відшукати масштаб споживної вартості благ і зробити його основою їх мінової вартості.

Безпосередніми родоначальниками маржиналізму були К. Менгер, англійський економіст У. С. Джевонс, швейцарський економіст Л. Вальрас.

Ідеї маржиналізму стали широко використовуватися представниками суб'єктивної і математичної школи в західній економічній науці. Тому послідовниками маржиналізму є такі економісти, як Е. Бем-Баверк, Ф. Візер (Австрія), Дж. В. Кларк (США), В. Парето (Італія) та ін.

В наступний період ідеї маржиналізму відстоювали Л. Фон Мізес, Ф. фонХаєк, М. Бредлі, С.Фішер (США), JI. Робіне (Англія) та інші.

Одним із перших кроків у створенні маржиналістського напряму була критика методологічних засад історичної шкоди. Представники маржиналізму справедливо критикували теоретиків даної школи за їх спроби звести політичну економію до економічної історії, виступали за вивчення загальних закономірностей економічного розвитку, незалежно від національної специфіки, місця і часу протікання тих чи інших економічних явищ і процесів. Так, JI. Вальрас стверджував, що сферою вивчення економіки є чиста теорія, метою якої повинно стати обґрунтування, універсальних закономірностей, а висновки, до яких вона

 

« Содержание


 ...  39  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я