Шлях до подолання настільки неприродної ситуації теоретики раціональних очікувань бачать у поверненні до докейнсіанської традиції дедуктивного виведення всіх теоретичних положень з мікроекономічних постулатів маржиналізму, головним з яких є раціональний (оптимальний) характер поведінки. У цьому полягає центральна думка Р. Лукаса та його прихильників, на основі якої вони вибудовують свою модель людської поведінки, критикують кейнсіанство, пропонують власну теоретичну альтернативу.
На відміну від П. Самуельсона чи Г. Саймона теоретики раціональних очікувань вважають непотрібними і навіть шкідливими винайдення якихось нових форм раціональності. Дж. Мут, зокрема, підкреслює: "Інколи стверджують (і серед інших Саймон), що передумова раціональності в економічній науці робить теорії
1 История экономических учений: (современный этап): Учебник /Под общ. ред. А.Г.Худокормова. -М.: ИНФРА-М, 1999.-С.165.
невідповідними явищам, які спостерігаються, чи нездатними пояснити їх, особливо ті, котрі змінюються в часі. Наша гіпотеза базується на прямо протилежній точці зору: динамічні моделі економіки недостатньо враховують раціональніїть”Іншими словами, якщо при рішенні будь-яких питань індивід прагне досягти оптимуму, то логічно завбачити, що і в умовах невизначеності він діє за тією ж схемою. Очікування людей чи фірм будуються відповідно з принципом оптимальность
Теорія раціональних очікувань не передбачає державного втручання в економіку. "Я-пише Р.Лукас, - вельми недружньо настроєний по відношенню до державного втручання у багатьох випадках". Висновок про те, що держава не повинна втручатися в економіку випливає із відомої спеціалістам функції пропозиції Р. Лукаса. Припускається, що оскільки учасники господарського процесу поінформовані про державні заходи, то очікуваний ними рівень цін співпадає з фактичним рівнем, і відповідно економічна політика не впливає на реальне виробництво продукції. Зміни в останньому можуть мати місце лише в тому випадку, коли учасники господарського процесу стикаються з несподіваними заходами чи ж роблять помилки.
Р. Лукас вважає, що не бажано здійснювати навіть "несподівані" для суб'єктів господарювання заходи з боку держави (хоч вони були б ефективними), оскільки вони породжують додаткову непевність. Що залишається державі? Тільки контролювати рівень цін і пропозицію, причому останнє - шляхом зниження податків. Таким чином, згадана теорія підводить до висновку про безперспективність, безплідність командних дій з боку держави.
Засновник теорії раціональних очікувань притримується поглядів, що аналогічні з концепцією монетаристів. Втручання держави в економічне життя вважає неприйнятним не тільки в довгостроковому, але й у короткостроковому плані. Р.Лукас виходить з того, що ринкова економіка сама здатна відновити порушену рівновагу. Зокрема, ринки висококонку- рентні, а ціни та ставки заробітної плати швидко пристосовуються до змін попиту і пропозиції.
Щоб забезпечити адекватну реакцію економічних агентів до змін економічної політики, необхідно, щоб вони були завчасно повідомлені про
1 Muth J. Rational Expectation and the Theory of Price Movements // Econometrica. 1961. Vol.29. № 3. P. 316.
ці зміни і довіряли прогнозам та оцінкам державних структур. Коли люди реагують на очікувані результати стабілізаційної політики, ефективність її зводиться до нуля. Тому ця теорія підтримує правила поведінки як альтернативу дискретної політики. Проблема обліку "раціональних очікувань "- це проблема дієвості економічної політики, її здатність впливати на хід економічних подій.
Практика переконливо підтвердила, що при оцінці та розрахунках результатів нової економічної політики держави (наприклад реформи податкової системи, зміни режиму зовнішньої торгівлі, нової грошово- кредитної політики, нової системи обмінних курсів тощо), має враховуватися і ефект зміни раціональних очікувань.
» следующая страница »
1 ... 202 203 204 205 206 207208 209 210 211 212 ... 279