в®’ Розв 'язання проблеми вартості К. Марксом. Деякі елементи непослідовності теорії вартості у працях Сміта і Рікардо були розв'язані у працях Маркса. Він довів:
^ по-перше, що єдиним джерелом вартості є праця, точніше, соціально визначена людська діяльність. Такою діяльністю є абстрактна (суспільна) праця, її уречевлений результат. Оскільки ця праця має суспільний характер, то формою її вияву є мінове відношення товарів, їх порівнювання між собою (тобто їх суспільне відношення), за якого мінова вартість набуває свого вираження лише у споживчих вартостях інших товарів. При цьому відбувається зведення різних видів праці до якісно однакової праці взагалі. Маркс дійшов висновку (якого не було в теорії вартості Рікардо), що обмін є суттєвою умовою визначення вартості товарів, відкриває можливість реалізації вартості товарів і перетворює продукт праці на вартість.
^ по-друге, Маркс розкрив відмінність між вартістю і ціною. Він вважав, що визначення вартості товарів суспільно необхідним
робочим часом є лише їх середньою вартістю за певний період часу. Це чисто теоретичне розуміння вартості Маркс пов'язував з її безпосереднім функціонуванням в економіці - як центра, довкола якого коливаються товарні ціни, з реальною вартістю. Він також виділяв номінальну вартість або ціну, в якій, крім витрат суспільно необхідної праці, відображається коливання попиту і пропозиції. Звязок вартості товарів з їх ціною розглядається у 3 томі "Капіталу" з урахуванням внутрігалузевої і міжгалузевої конкуренції. Так, визначення вартості товару суспільно необхідним витратам в межах галузі здійснюється шляхом відповідності всієї кількості товарів витратам суспільної праці на їх виробництво, а також рівності величини вартості цієї маси товарів їх ринковій вартості. Це водночас означає, що закон вартості є регулятором цін.
^>по-третє, у процесі реалізації товару відбувається його роздвоєння, в якому внутрішня суперечність між якісною однорідністю і товарів як вартостей та їх природною відмінністю як споживчих вартостей знаходить свій зовнішній вияв у суперечності між вартістю у формі грошей і споживчою вартістю. В основу такого розмежування покладено наукове розуміння двоїстого характеру праці, на якому грунтується Марксова трудова теорія вартості.
по-четверте, вартість товарів не є незмінною величиною, оскільки вона визначається не тим робочим часом, якого початково потребує їх виробництво, атим робочим часом, якого варте їх відтворення.
^ по-п'яте, суспільне необхідні умови визначаються не лише середніми суспільними умовами виробництва, а й тим, наскільки відповідає вся сукупність суспільної праці, витраченої на виробництво всієї маси товарів даного виду, величині суспільної потреби в них, тобто структура витрат повинна відповідати структурі суспільних потреб. Товаровиробники мають виробляти не просто вартість, а споживчу вартість для інших, суспільну споживчу вартість. Лише за цих умов усі витрати праці набувають вартісного вираження. Якщо кількість товарів недостатня, то ринкову вартість завжди регулюють товари, виготовлені за гірших умов; за надлишку товарів - завжди товари, виготовлені за найкращих умов. Крім того, ринкова вартість товарної маси галузі залежить від питомої ваги товарів, виготовлених за різними рівнями продуктивності, передусім в найкращих, середніх і гірших умовах.
^ по-шосте, оскільки в ціну товару входить частина класу капіталістів, що свідчить про наявність експлуатації при капіталізмі, то західні вчені намагались довести про суперечність між вартістю і цінами
виробництва (а отже, між 1 і 3 томами "Капіталу") і відкинути теорію вартості як основу цін. Слід зазначити, що російський економіст К.Вальтух дав математичне обгрунтування процесу перетворення вартості в ціну виробництва, а отже, приблизної рівності величини середнього прибутку і додаткової вартості. П. Самуельсон намагався за допомогою математичного апарату лінійної алгебри доказати зворотнє, але при цьому некоректно приписував К. Марксу помилкові твердження
» следующая страница »
1 ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134 ... 279