Р ігнорування сучасної практики встановлення цін корпораціями і фірмами.
Цю концепцію критикували багато західних економістів, починаючи з Д. Рікардо. Американський економіст Дж. Моріс Кларк критикував теорію граничної корисності за тавтологічність, оскільки її висновки не підлягали емпіричній перевірці. Крім того, концепція аналізувала здебільшого годеністичну концепцію людської поведінки (радість задоволення людини від придбання благ та їх споживання), ігноруючи багато інших форм. Американський економіст Т. Веблен критикував концепцію граничної корисності за підміну виробничого підходу грошовим. Й. Шумпетер ставив під сумнів принцип граничної корисності в разі урахування системи загальної рівноваги. Дж. Гелбрейт стверджував, що ця теорія повністю абстрагувалась від можливості задоволення поточних потреб в недалекому майбутньому. Справедливою є критика концепції граничної корисності багатьма вченими за її низьку придатність для і практичних цілей. На думку шведського економіста Г. Касселя, граничні зміни корисності ілюзорні, оскільки зіставляти відчуття і суб'єкгивні почуття задоволення неможливо, як і неможливо визначити корисність. В. Парето зазначав, що він не може зрозуміти як виміряти корисність. Дж. Хікс вважав недоцільною граничну корисність, якщо здійснюється перехід до ординалізму. Крім того, він вбачав у концепції А. Маршалла немало вразливих моментів. Таких оцінок можна навести багато.
е®* Концепція попиту і пропозиції. Згідно з цією економічною концепцією вартість і ціна товарів визначаються лише коливаннями попиту і пропозиції. Найвідомішим її представником був Ж.-Б. Сей, який визначав вартість корисності трьома факторами виробництва (працею, землею і капіталом), що надало його концепції еклектичного характеру.
Одним із найважливіших факторів ціноутворення вважав співвідношення між попитом і пропозицією французький економісті!. Вальрас. Це положення підтримували представники концепції граничної корисності.
Концепція попиту і пропозиції не відповідає критеріям науково обгрунтованої економічної теорії, оскільки має такі недоліки:
Аналіз зовнішніх поверхових зв язків, а не глибинних явищ і процесів. Це виявляється в тому, що коливання між попитом і пропозицією впливає насамперед на ціни товарів, які є грошовим виразом їх вартості, їх субстанціональної основи. Вартість і ціна співвідносяться між собою як сутність і явище. Внаслідок поверхового підходу по суті ототожнюється вартість і ціна, незважаючи на відокремлення англійським економістом Г. Маклеодом (прихильником цієї концепції) обох категорій.
Неспроможність відповісти на питання, чим визначаються ціни в умовах рівності попиту і пропозиції. Крім того, в концепції граничної корисності коливання між: попитом і пропозицією виступає важливим, але не єдиним, фактором ціноутворення (поряд з корисністю), як і в теорії попиту і пропозиції, що свідчить про їх певну еклектичність. Водночас між: корисністю і коливаннями попиту і пропозиції існує тісний взаємозв'язок.
Неправомірне також ототожнення пропозиції з затратами, а попиту
- з результатами (важливою характеристикою яких є корисність), незважаючи на існування між ними органічного взаємозв'язку. Оскільки в основі вартості і цін лежать суспільно необхідні витрати виробництва (йдеться про відновлювані товари) і якість товарів, їх корисний ефект, а ціни виробництва формуються з урахуванням внутрігалузевої і міжгалузевої конкуренції (а значить відображають значною мірою збалансованість і пропорційність розвитку суспільного виробництва), то такі витрати виробництва є внутрішнім змістом пропозиції, а вона - формою їх розвитку. Аналогічно цьому результати виробництва, найважливішим якісним показником яких є його соціальна (відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини) і економічна (досягнення найбільших результатів при найменших затратах живої і уречевленої праці) ефективність - це внутрішній зміст попиту, його субстанція, а попит
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 279