.
І національна революція, і досвід заснування гетьманської держави, і навіть трагедія Руїни разом закріпили у свідомості українців ідею соборності як одну з наріжних, визначальних у всьому світосприйнятті, світорозумінні, як відчуття єдиної козацько-руської вітчизни. Свідчення тому
— славнозвісні «козацькі літописи» кінця XVII — початку XVIII століття Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки. їх естафету підхопила «!сторія Русів» — вершина національно-політичної думки другої половини XVIII — початку XIX століття.
!цеї соборності, власної державності були одними з головних, що надихали кращих синів українства і протягом усього XIX століття. Вони активно обговорювалися на сторінках «Русалки Дністрової» Руської Трійці і «Книги битія Українського Народу» кирило-мефодіївців, у безсмертній поезії пророка нації Тараса Шевченка. Вони набули обрисів політичної програми в діяльності М. Драгоманова, галицьких народовців, «Братства тарасівців», у творах I. Франка, Ю. Бачинського, М. Міхновського, М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Антоновича, М. Порша, Б. Грінчен- ка, М. Коцюбинського, С. Єфремова, в документах багатьох політичних партій і організацій. Соборні настрої і прагнення національної еліти проникливо висловив I. Франко у зверненні до галицької молоді: «Ми мусимо навчитися чути себе Українцями—не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів. I це почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консек- венції»
.
Наукова спадщина Ю. Бачинського, в центрі уваги якої перебуває його праця «Україна irredenta», є однією з тих цеглинок, які повинні бути покладені в основу державотворення України, творчо використані на шляху розбудови суверенної Української держави в сучасних умовах.
Ю. Бачинський і М. Міхновський прийшли до єдиного висновку щодо незалежності Української держави, але з різних вихідних методологій — економічної та історико-правничої. На сторінках більшості своїх праць, зокрема таких як «Україна irredenta», «Поділ Галичини», «Больше- вицька революція і українці» Ю. Бачинський розглядає державу як продукт соціально-економічного розвитку суспільства, представника інтересів панівних класів. Отже, український мислитель піднімається до розуміння «співвідношення національно-державницького й економічного інтересу українського народу»
.
У науково-теоретичній спадщині Ю. Бачинського провідне місце посідає українська національна ідея, обґрунтування ним необхідності та неминучості відродження соборної Української держави. Ці питання з особливою чіткістю були поставлені в його програмній праці «Україна irredenta». Лідер молодих радикалів вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко поставив на порядок денний «справу будуч- ності української нації». За допомогою економічних чинників Ю. Бачинський науково обґрунтував необхідність відновлення державності українців на всіх її етнічних територіях.
Особливе місце в історії українсько-державницького руху посіли події 1917 — 1920 рр. Адже саме тоді ідеї української соборної держави вперше за кілька століть із заповітних мрій і сподівань провідників українського народу, з програмних вимог українських партій трансформувалися у реальну суспільну практику.
!сторичним результатом революційної доби стало оформлення поряд з Українською Народною Республікою ще одного демократичного національно-державного утворення — Західно-Української Народної Республіки. Природно, що це стало не лише важливим щаблем державотворення, а й надзвичайно сприятливою обставиною для просування по шляху єднання українського народу. Політичні провідники українства не забарилися скористатися з історичного шансу. Незважаючи на досить відмінні риси і господарської інфраструктури, і політичної культури, і стратегічних орієнтирів, і етноконфесійних відносин, і зовнішньополітичних розрахунків та прагнень, керівники УНР і ЗУНР досить оперативно досягли згоди, яка увінчалася проголошенням 22 січня 1919 р. Акта Злуки двох державних утворень в єдине ціле.
» следующая страница »
1 ... 253 254 255 256 257 258259 260 261 262 263 ... 350