Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Рис.4.6. Схема механізму перекладання зобов’язань елітного сектора на ординарний і вилучення доходів на користь першого у фінансовій сфері:

1 — держава; 2 — ординарне промислове підприємство; 3 — елітне підприємство- посередник; 4 — банк-партнер підприємства 3; 5 — підприємство-постачальник сиро­вини підприємству 2, 6 — підприємство-покупець готової продукції підприємства 2; С₁ — сума, яка перерахована підприємству 3 для закупівлі сировини для підприємству 2, С₂ — сума, яка перерахована банку 4 для отримання тіньового доходу і перерахуван­ня підприємству 5; С₃ — сума, яка перерахована підприємству 5 за сировину для підприємства 2; ДДп — тіньовий доход, який утворюється за рахунок перекладення частини витрат та зобов’язань елітних структур перед суспільством державою на орди­нарні структури; ДДд — тіньовий доход, який формується за рахунок гібридизації влади; ДДр — тіньовий доход, який є наслідком тінізації розподільчих відносин при закупівлі (чи продажу) сировини.

Підприємство 2перераховує посереднику — елітному підприємству 3 суму С₁ для закупівлі сировини у підприємства 5. Сума С₁ є значно більшою, ніж відповідна сума, яка потрібна для закупівлі сировини за нормальних ринкових умов. У цій сумі вже міститься частина тіньового доходу ДДп₁, яка привласнюється підприємством 3 за допомогою виве­дення цього доходу за межі офіційних розрахунків (наприклад, при ви­користанні вексельних розрахунків сплаті частини суми С₁ бартером, сплаті АДп₁ як частини суми тіньового доходу, отриманого при розрахунках з банком-підприємством 4тощо). Сума АДп₁ виникає, зокрема, за рахунок перекладання частини витрат і зобов’язань елітного підприємства на вит­рати ординарного (підприємства 2) через зменшення суми С₂ порівняно із сумою С₁. Цей надлишок вартості (АДп₁) є результатом монополізації ринку товару елітним підприємством 3, перетворення підприємства 2на підприємство- аутсайдер елітної структури, яке вимушене проводити уго- ди-закупівлі через підприємство 3 на його умовах.

У свою чергу, підприємство 3, яке має довірчі відносини з банком (підприємство 4), домовляється з ним про можливість тимчасового вико­ристання ним протягом певного часу (як правило, 1-6 місяців) суми С₂ та перерозподілу утвореного внаслідок цього доходу АДр між підприємством 3 (АДр₁) та банком (АДр₂). Існує широкий арсенал тіньових схем для утво­рення та розподілу доходу АДр, одним із найбільш широко розповсюдже­них тут можливостей є укладення неформальної домовленості між підприємством і банком (чи депозитної угоди) про розміщення суми С₂ під мінімальні відсотки.

У реальній господарській практиці стосунків між елітними підприє­мствами і банківськими структурами (які значною мірою теж належать до елітного сектора) використовується широкий арсенал комплексу тіньо­вих засобів, які посилюють характер довірчих неофіційних відносин між ними, до яких належить взаємне неофіційне кредитування, укладання неофіційних угод про виключні переваги партнерів у комерційних відно­синах щодо третіх осіб, спільні узгоджені дії щодо конкурентів тощо.

Після проведення оборудки з утворенням тіньового доходу АДр банк за дорученням підприємства 3 сплачує підприємству 5 суму С₃ за сирови­ну, необхідну підприємству 2. Через систему оподаткування ординарних підприємств 2 та 5, як джерел бюджетного фінансування, елітне підприє­мство 3 може отримувати додатковий доход у вигляді державних префе­ренцій АДд.

Подібним чином функціонує схема механізму перекладання зобо­в’язань елітного сектора на ординарний, державу та вилучення доходів на користь першого при реалізації готової продукції. Так, підприємство ор­динарного сектора 2відпускає підприємству-посереднику з елітної струк­тури 3 готову продукцію за договірною ціною, що є суттєво нижчою від ціни, яка б відповідала умовам нормального ринку, і від ціни, за яку по­купець (підприємство 5) готовий купити цю продукцію. Такі умови ціноутворення на продукцію ординарного підприємства обумовлені особ­ливою залежністю перших від елітних структур, перетворенням ординар­ного сегмента на залежний, що забезпечуює інструмент елітного. Дана залежність дозволяє елітній структурі отримувати додаткові тіньові до­ходи за рахунок перекладення своїх зобов’язань та витрат — ДДп₁ та ДДп₃ при проходженні сум С₁ та С₄ відповідно між ординарним підприємством- реалізатором продукції 2та елітним 3, між елітним підприємством 3 та ординарним підприємством-покупцем продукції № 6, а також частково у складі преференцій від держави, сформованих за рахунок додаткових до­ходів елітного сектора ДДп₂ та ДДп₃, які надходять до бюджету у складі податків від ординарного сектора.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199  ... 350