Отримавши від підприємства 6 за готову продукцію суму С4, елітне підприємство 3 вкладає суму С2 у тіньовий обіг разом з довіреним банком 4на підставі взаємної неофіційної угоди між ними, що дає змогу отримати додатковий тіньовий доход ДДр із подальшим розподілом його між учасниками на ДДр1 таДДр2 Після певного часу обслуговування тіньового обороту суми С2 її частину—суму С5 банк за дорученням елітного підприємства 3 перераховує підприємству 2, яке з цієї суми сплачує податки державі. Крім цього, елітне підприємство за певні комісійні виводить із тіньового обороту в офіційний отримані доходи, а також розподіляє їх між учасниками тіньової схеми.
Слід зазначити, що загальна схема механізму перекладення зобов’язань елітного сектора на ординарні структури та вилучення доходів на користь елітного сегмента чинна по відношенню до основної частини тіньової діяльності цього сектора. Аналогічними і найбільш актуальними щодо цього сектора є механізми отримання та розподілу тіньових доходів при розподілі та використанні бюджетних коштів, при видачі державних гарантій і розподілі бюджетних і зарубіжних кредитних ресурсів.
5. Тіньова експлуатація «прикордонної» рубіжної) економіки
У зовнішньоекономічній сфері з найбільшою інтенсивністю виявляється дія тенденції до наслідків експансії західної економіки у прото- общинну і переведення останньої в більш архаїчний, тіньовий режим, посилення статусу України як країни периферійного капіталізму. Невипадково, як наслідок цієї тенденції, у вітчизняній зовнішньоекономічній сфері масово з’являються такі види її тіньової складової, як «човникова» діяльність, работоргівля, в тому числі дитяча, тіньовий ринок трансплантатів, наркотиків, зброї (в тому числі як елемент елітного сектора), широке використання бартерних, давальницьких, толінгових схем тощо. Елітний сектор виконує при цьому суто негативну функцію трансформатора та підсилювача цієї тенденції.
Механізм перекладання зобов’язань елітного сектора на борги ординарного та вилучення додаткових доходів на користь першого діє не тільки у функціонально-галузевому аспекті, він паразитує на експлуатації міжсек- торного розриву, що утворюється у механізмі державного управління у гео- економічному розрізі між регіонами, країнами тощо. Наявність міжсек- торного розриву та розламу—вартісного порогу у вигляді суттєвих відмінностей в умовах утворення вартості та розподілу доходів, інструментарії державного регулювання регіонального та зовнішньоекономічного обміну (цін, податків, митних платежів, бюджетних преференцій, квот тощо) та їх експлуатація тіньовими механізмами для вилучення тіньового доходу утворює механізм прикордонної (рубіжної) економіки. Основні ланки механізму прикордонної економіки розглянемо на прикладі найбільш помітної ланки цього механізму — зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Синхронізація явищ глибокої економічної кризи та глобалізації світової економіки обумовили не тільки посилення інтеграційних процесів у міжнародній економічній системі, а й стали підґрунтям посилення організованої транснаціональної економічної злочинності, а отже, і зростання злочинного податкового тягаря, яким обкладається економіка, насамперед послаблених кризою країн.
Про стрімке зростання міжнародних економічних взаємозв’язків та глобалізацію світової економіки свідчать дані про те, що світовий імпорт за період з 1960 року по 1992 рік зріс із 330 млрд до 3500 млрд дол. США
. Економічно небезпечним аспектом у цих процесах є те, що значна його частина криміналізована, здійснюється контрабандним шляхом, супроводжується тіньовим капіталооборотом, проявами організованої злочинності, корупції та відмиванням доходів незаконного походження.
» следующая страница »
1 ... 190 191 192 193 194 195196 197 198 199 200 ... 350