Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Основною формою реалізації економічної експлуатації суспільства елітною економікою є привласнення тіньового наддоходу АДе (див. рис. 4.5), який структурно формується з трьох головних елементів: «сіро- чорних» відносин щодо доходу (тіньової дельти), який утворюється за рахунок перекладання частини своїх витрат та зобов’язань перед суспіль­ством, державою в процесі обміну діяльністю на ординарні структури та державу — АДп = АДп₁ + АДп₂; тіньового та офіційного доходу, який утворюється за рахунок безпосереднього використання можливостей гібридизації влади — за рахунок отримання різного роду преференцій елітному сектору з боку держави — АДд; тіньового доходу, який утво­рюється при тінізації розподільчих відносин щодо частини доходу, отри­маного в процесі реалізації продукції, послуг — АДр. Таким чином, вели­чина елітного наддоходу АДе, яка має в основному тіньове походження, являє собою рівняння:

АДе = АДп + АДд + АДр.

Методом отримання елітного наддоходу є метод перекладання витрат та вилучення доходів в кількох своїх декомпозиціях, який дозволяє от­римувати наддоход за рахунок вилучення різниці між реальними та офі­ційними доходами на основі викривлення розподільчих відносин еліт­ною сферою з контрагентами та державою, здійснення умисного відхи­лення офіційної (звітної) вартості товару (послуги), який реалізовується чи придбається, від його реальної вартості (фальсифікації вартості)¹.

Сировина

Рис.4.5. Схема вилучення елітним підприємством тіньового доходу із застосуванням методу тіньового перекладання витрат та вилучення доходу 1 — елітне підприємство; 2 — ординарне підприємство; 3 — держава.

Однією з декомпозицій загального методу тіньового перекладення витрат та вилучення доходу є метод перекладання витрат та зобов’язань елітного сектора на зобов’язання держави і далі на ординарні структури, утворення за рахунок цього додаткового тіньового доходу елітної струк­тури — АДп, який складається з АДп₁ та АДп₂. При невирішенні проблеми відносної нероздільності фінансів елітної економіки та держави, при ен- догенності сукупних витрат і грошей можливості держави у відношенні прямого, первинного контролю бюджету і грошової емісії значно обме­жені. Первинний, прямий державний контроль за рухом витрат та утво­ренням грошей суттєво згорнутий у зв’язку з тим, що майбутні державні витрати та їх майбутнє грошове покриття заздалегідь створені елітною економікою. Відповідно, звідси непідконтрольні державі і заходи щодо обмеження інфляції, яка при ендогенності грошей створюється шляхом підвищення цін та тарифів ланками елітної економіки, а держава тільки засвідчує це своїм грошовим забезпеченням, що відносно падає у ціні. Елітний сектор, монополізуючи дії держави щодо обслуговування своїх інтересів, перекладає на державу частину своїх боргів перед суспільством, що утворює для цього сектора додатковий доход ЛДп₂, який автоматично створює державний борг і нарощує його через підвищення цін і тарифів на свою продукцію та послуги (для ординарного сектора). Проблема кон­тролю зростання державного боргу виявляється проблемою контролю цін на продукцію елітного сектора. В умовах нероздільності фінансів держава може контролювати розмір сукупних витрат, відповідні обсяги своїх боргів та інфляцію тільки непрямим і вторинним шляхом — за допомогою кон­тролю угод купівлі-продажу, тобто фізичної кількості спожитих підприє­мствами матеріальних ресурсів, заробітної плати та оптових цін купівлі- продажу. Необхідний рівень фінансового контролю за витратами елітно­го сектора може бути забезпечений тільки системою державного регулювання шляхом узгодження з державою цін на продукцію підприємств, у тому числі принадлежних до елітного сектора, державно­го визначення нормативного рівня їх прибутковості.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 185 186 187 188 189 190191 192 193 194 195  ... 350