36
Росія
24
48
Туркменістан
26
36
Узбекистан
28
33
Україна
23
47
Середнє незважене по країнах СНД
31
39,5
Коефіцієнти Джині у трансформаційних країнах
Таким чином, серед країн з трансформаційною економікою Україна має один з найвищих коефіцієнтів нерівномірності розподілу доходів, що вказує на наявність в її економічній структурі явища міжсекторного розриву у розподілі доходів.
Відповідно до пропорцій, в яких розподіляються валові наявні доходи секторів економіки, а також міри, в якій економіка підживлюється зовнішніми інвестиціями, в Україні сформована протекціоністська модель економічного розвитку
. Так, концентрація ресурсів у секторі підприємств на рівні понад 12% валового наявного доходу автоматично вибудовує інвестиційну модель, оскільки підприємства підвищують свій кредитоспроможний рейтинг і мають достатні власні ресурси для інвестування. Для економіки України, яка не має достатнього припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), гостро потребує технологічного оновлення виробництва та підвищення його нецінової конкурентоспроможності, необхідним є утримання частки підприємств у валовому наявному доході на рівні 13-15%.
Проте в роки трансформаційної кризи в Україні почала формуватися саме протекціоністська модель економічного розвитку. Передумовою цього стала надмірна концентрація ресурсів у секторі загального державного управління, де вони не лише неефективно використовувалися, а й спрямовувалися на підтримку окремих привілейованих підприємств шляхом створення потоків пільгових позичок і трансфертів, списання боргів тощо.
Елітна економіка існує в різних економічних системах і є в цілому складовою механізму експлуатації суспільства олігархічними структурами
. В умовах функціонування демократичних або авторитарних механізмів забезпечення нормальної життєдіяльності соціуму елітна економіка є другорядним явищем, яке істотно не впливає на загальноекономічну ситуацію або стає більш-менш контрольованою. Так, у розвинутих країнах це звичайна сфера діяльності монополізованих секторів економіки, які рано чи пізно стають об’єктами антимонопольного законодавства.
В СРСР до елітної економіки належав насамперед військово-промисловий комплекс, мета його розвитку була в основному пов’язана з військово-політичними цілями держави.
У сучасній Україні, в інших країнах СНД створена принципово інша елітна економіка, яка значною мірою має для суспільства суто паразитичний тіньовий характер, що знайшло своє відображення, зокрема, в явищі віртуальної економіки. У країнах західної демократії бюрократія, підприємці та політики існують у єдиній системі взаємних стримуючих противаг. Так, політична сфера продукує умови функціонування для підпорядкованої їй бюрократії, але залежить від підприємницького сектора тією мірою, якою останній забезпечує фінансову стабільність суспільства та електоральну підтримку. Підприємці безпосередньо не зв’язані залежністю від політичної сфери, але відчувають тиск бюрократії, що здійснює контроль та нагляд за їх діяльністю. В Україні ж, суспільство якої перебуває у стані незавершеної модернізації, для якого притаманними є «відсутність чітких кордонів між сферами діяльності» та гібридизація влади, всі три компоненти — політика, бізнес, адміністративні функції — злиті в єдине ціле. Як наслідок формується соціально-економічна модель трансформаційних процесів, в якій відбувається монополізація елітною економікою політичних, адміністративних та економічних функцій держави, що забезпечує нейтралізацію потенційних форм контролю та регулювання з боку держави за цим сектором, знищується конкурентний економічний простір. Виведення елітної економіки з-під контролю держави, що означає її тінізацію, одночасно тінізує і діяльність інших — ординарних секторів економіки через наведену форму тінізації. Елітна економіка, перекладаючи свою частку фіскального тягара на плечі ординарної, змушує останню шукати можливостей виживання за допомогою наведеної тінізації.
» следующая страница »
1 ... 130 131 132 133 134 135136 137 138 139 140 ... 350