Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Стан відносин власності в країні, як відомо, відіграє фундаменталь­ну роль у процесах модернізації. При цьому слід звернути увагу на ту обставину, що трансформаційний процес у системі власності в Україні не обмежується відносинами привласнення — приватизація захопила в ос­новному лише цей аспект відносин, а й поєднує у собі елементи володіння та використання людиною різних цінностей (не лише матеріальних, а й духовних). Гібридизація влади в економічній структурі нашого суспіль­ства, нероздільність власності та влади за домінування останньої

 є іма­нентно притаманний нашому суспільству процес, який є базовим як для розуміння самих функцій процесу приватизації в Україні, способу поєднан­ня робочої сили та засобів виробництва, так і еволюції соціальної структури суспільства, характеру використання й споживання створеного у процесі виробництва продукту, особливостей його обміну та розподілу і, що не менш важливо, характеру управління економічним процесом.

У зв’язку з цією своєрідністю процесу трансформації Україна дедалі більше втягується в процес перманентного (віртуального) перерозподілу власності. Особливістю його є те, що такий перерозподіл пов’язаний, з одного боку, з персоніфікацією власника, з другого — не пов’язаний з отриманням доходів за рахунок ефективної господарської діяльності. «Вся суть проблеми зводиться до того, що механізми віртуального перерозпо­ділу власності й механізми утворення додаткової вартості, капіталізації отриманих прибутків та нарощування основного капіталу не лише орга­нічно не доповнюють один одного, а діють фактично у протилежних на­прямках.»

 На базі цих механізмів сформована багатоканальна система тінізації української економіки, її корумпованості та олігархізації

.

Логіка розвитку приватизаційних процесів, формування структури власності в Україні була спрямована на монополізацію зосередження ва­желів економічної влади в руках вузького кола чиновників-олігархів та кримінальної буржуазії.

У відповідності із закономірностями гібридизації влади в умовах кон­сервативного, периферійного, селянського суспільства України, на відміну навіть від Росії, де внаслідок реформ був сформований специфічний союз влади і олігархів, в Україні значною мірою сам носій функцій влади — чиновник став власником-підприємцем. А.Кінах таким чином звертає увагу на цю закономірність вітчизняної гібридизації влади: «У нас дуже небезпечний стан, коли влада формує капітал, який визначає високий рівень тіньової економіки, корупції та дуже серйозної деформації у відно­синах держави й суспільства...»

Становлення цього процесу відбулося значно раніше від прийняття у 1992 році відповідного приватизаційного законодавства. «Інша річ, що це була не офіційна, а тіньова, неформальна, номенклатурно-бюрократична приватизація. ...Головним у цьому було прийняття ще в 1987—1988 роках законів «Про трудові колективи» та «Про державне підприємство», відпо­відно до яких майно державних підприємств було передано в управління трудовим колективам, від їх імені виступала адміністрація фабрик та за­водів, а фактично їх керівники. Аналогічні процеси відбувалися і у зв’яз­ку з утворенням на базі великих державних підприємств малих підприємств та кооперативів, які виконували у значній своїй частині роль механізмів з переведення фінансових ресурсів у невиробничу сферу, а точ­ніше — у приватне користування.»

Способів тіньової приватизації та утворення елітних її суб’єктів більш ніж достатньо, всі вони побудовані на експлуатації закономірностей гібри­дизації влади. «Особливу роль тут відіграли швидка номенклатурна при­ватизація (1989—1991 роки) системних банків України, так званий, пар­тійний і комсомольський бізнес, оренда, функціонування спільних підприємств та ін. Логічним апогеєм став повний занепад в останні роки горбачовського періоду державної влади, яка раніше трималася тільки на диктатурі партії. Коли влада розпалася, контроль партійно-господарсь­кої номенклатури та державної бюрократії над ключовими позиціями дер­жавної власності набув остаточних обрисів: розбудована на тіньових зв’яз­ках приватно-номенклатурна власність стала, по суті, панівною.

 

« Содержание


 ...  138  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я