Запропонована основа циклів вітчизняної модернізації має, на наш погляд, суттєві аргументи на свою користь. Так, ознайомлення з історією вітчизняних реформ дає підстави переконатися у тім, що всі п’ять їх хвиль достатньо точно збігаються з підвищувальними фазами довгих хвиль світової кон’юнктури
. Це вказує на невипадковість і сучасної фази циклу, яка виявилася у ринкових реформах кінця ХХ — початку XXI століття в нашій країні. Система державного управління вступила у глибоку кризу, яка обумовлює посилення процесів тінізації, які знову ж таки збіглися з виникненням підвищувальної фази п’ятого великого циклу ділової активності. Можна говорити про існування стійкого та відтворюваного зв’язку, симетричності реформування вітчизняної економіки, з накопиченням кризового потенціалу в процесах державного управління, їх тініза- цією в умовах сучасного циклу з «великими циклами» М.Д.Кондратьєва, що свідчить, зокрема, про високі прогностичні цінності самої кондратьє- вської теорії хвильово-циклічного розвитку економіки для дослідження періодичності процесів посилення тінізації економіки. Період чергового економічного циклу має тісний кореляційний зв’язок із значним зростанням злочинності, в тому числі в економічній сфері. Так, наприклад, друга хвиля циклічних реформ (50-70-ті роки ХГХ століття) симетрично пов’язана з стрибкоподібним зростанням злочинності проти особи, проти власності, що викликало необхідність проведення глибокої поліцейської реформи відповідно до її якісно нового нормативного забезпечення, суттєвого вдосконалення оперативно-розшукової діяльності
.
Важливим аспектом дослідження закономірностей розвитку процесу тінізації та її хвильово-циклічної власної природи у східнослов’янському суспільстві є існування властивості інверсії (зворотного руху) у ході проведення соціально-економічної модернізації
. За нею стоїть, на думку В.Т. Рязанова, дія контрринкової тенденції, яка за певних, передусім політичних та ідеологічних, умов, а також залежно від перегрупування у владних структурах держави може привести до виникнення напівринко- вого або переважно неринкового типу господарювання. Так, результатом економічного реформування в СРСР у 50-60-ті роки, які забезпечили необхідні передумови для сучасної модернізації, стало утворення гібридного (змішаного) типу ринку, що являє собою специфічну систему господарювання, засновану на деформованих ринкових механізмах, своєрідного «бюрократичного ринку» — з сильними державними важелями впливу на економіку, переважанням державного апарату управління та великомасштабними секторами тіньової економіки
.
У цілому правильно характеризуючи наслідки незавершеної модернізації у малому суспільстві, В.Т. Рязанов, на нашу думку, потрапляє в методологічну пастку, коли намагається на підставі застосування критерію «ринковості» до процесів модернізації простежити їх внутрішню об’єктивну логіку. Хвильово-циклічний процес модернізації східнослов’янських суспільств відбиває двоєдино гомеорезно-гомеостазний механізм розвитку залежного (малого) суспільства, його намагання, з одного боку, не відстати від більш передової на даний час цивілізації, а з другого — зберегти свою тотожність серед вимушено швидкоплинних соціально-економічних процесів модернізації.
Хвильово-циклічний процес модернізації малого суспільства має закономірну тіньову складову, що пов’язано з іманентно притаманною цьому процесу кризою державного управління. У зв’язку з цим процес тінізації теж має циклічну природу, певні фази циклу. Першій фазі циклу модернізації — розширенню експансії західної економіки в селянську економіку — відповідають специфічні особливості її тінізації. Так, цій фазі — фазі тіньового піднесення—притаманне загострення міжсекторного структурного розриву та гібридизації.
» следующая страница »
1 ... 126 127 128 129 130 131132 133 134 135 136 ... 350