Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Принципи дуалізму норм традиційного суспільства знайшли відоб­раження у тотальних інститутах Гоффмана. Ці інститути передбачають солідарні відносини всередині соціального угруповання і ворожість, про­тистояння його членів по відношенню до середовища, яке перебуває за його межами

.

Алгоритм дослідження закономірностей тінізації економічного жит­тя передбачає перехід від встановлення зв’язку між процесом незаверше­ної модернізації традиційного суспільства з його тінізацією (у статиці) до проведення відповідного аналізу зв’язку між динамікою циклів цієї мо­дернізації з циклами тінізації, її закономірностями, інтенсивністю на пев­них етапах модернізаційного процесу.

У сучасній літературі досить широко досліджується циклічна природа трансформаційних процесів, фактори та етапи її економічної динаміки

.

Якщо вдатися до пошуку закономірностей модернізаційних процесів на підставі досить великого історичного досвіду реформування в Росії, на­копиченого у XIX та ХХ століттях, звертають на себе увагу дві своєрідні риси цих процесів. По-перше, при аналізі досвіду проведення реформ не­можливо не помітити стійку здатність до їх відтворення через кожні 20—30 років, збереження при цьому в цих реформах загальної спрямованості на цінності західної економіки, наявності тісного взаємозв’язку російських реформ з довгохвильовими коливаннями західної ділової активності, яка знайшла своє відображення у ділових циклах М.Д. Кондратьєва.

По-друге, результати аналізу реформ свідчать про наявність по­стійного відтворення зворотного (інверсійного) руху реформ або, у вся­кому разі, їх явного гальмування щодо запозичення якості західних ре­форм, його обмеження та витіснення з економічного простору. Контрре- форми закінчуються новим загостренням соціально-економічних конфліктів, суспільних криз

.

Вивчення історії трансформаційних процесів на терені колишньої Російської імперії, СРСР дає можливість досить легко виявити їх циклічну природу. Так, спочатку вона була викрита на етапі так званого соціалі­стичного розвитку СРСР у вигляді системи перебудов — «воєнного кому­нізму», «нової економічної політики», «великого перелому», хрущовсь- ко-косигінських, брежнєвських реформ, горбачовської перебудови.

 Подальше вивчення циклічної природи трансформаційних процесів при­вело до розуміння того, що окремі етапи трансформацій мають системний характер і є ланками єдиного процесу модернізації, який має період обер­тання майже у два століття. У зв’язку з цим сучасні трансформаційні про­цеси слід розглядати як їх чергову фазу.

В. Рязанов в історії російських реформ ХК і ХХ століть виділяє п’ять найбільш значних їх хвиль, що мають загальну спрямованість на активі­зацію формування ринкових відносин. Перша хвиля охоплює період з початку ХК ст. до 20-х років ХК ст., друга — з кінця 50-х років до сере­дини 70-х ХК ст.; третя хвиля — з середини 90-х років ХК ст. до Першої світової війни (при цьому період непу виступає як певна післяреволю­ційна реанімація попередніх реформ Вітте і Столипіна); четверта — з дру­гої половини 50-х до кінця 60-х років ХХ ст.; і нарешті, п’ята хвиля ре­форм виникає з середини 80-х років і триває по цей час

.

Висунення як гіпотези припущення про те, що всі п’ять хвиль еконо­мічної трансформації не ізольовані одна від іншої, а виступають ланками єдиного процесу модернізації, наявності гіперциклу модернізації, який продовжується протягом двох століть, потребує відповідного висунення загальної основи спадковості цієї модернізації. Такою основою, на наш погляд, може виступати циклічний процес реакції обмеженої модерні­зації малого суспільства на модернізаційні хвилі західного (сучасного) суспільства, адаптація малого (східнослов’янського) суспільства до змін та напрямів розвитку великого (західного). Цей вплив на мале суспіль­ство відбувається в межах наступних фаз мікроциклу — тиск капіталі­стичної організації — стиснення, архаїзація общини; зворотна реакція, розширення та трансляція общинної організації — обмеження та перетрав­лення общиною капіталістичної організації в організмі малого суспіль­ства. Кожна зміна в динаміці фаз циклу тісно пов’язана з динамікою тінізації, відповідними її фазами. При цьому процес економічного цик­лу, перехід від однієї фази до іншої, їх протиріччя обумовлюють тенденції тінізації.

 

« Содержание


 ...  130  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я