Принципи дуалізму норм традиційного суспільства знайшли відображення у тотальних інститутах Гоффмана. Ці інститути передбачають солідарні відносини всередині соціального угруповання і ворожість, протистояння його членів по відношенню до середовища, яке перебуває за його межами
.
Алгоритм дослідження закономірностей тінізації економічного життя передбачає перехід від встановлення зв’язку між процесом незавершеної модернізації традиційного суспільства з його тінізацією (у статиці) до проведення відповідного аналізу зв’язку між динамікою циклів цієї модернізації з циклами тінізації, її закономірностями, інтенсивністю на певних етапах модернізаційного процесу.
У сучасній літературі досить широко досліджується циклічна природа трансформаційних процесів, фактори та етапи її економічної динаміки
.
Якщо вдатися до пошуку закономірностей модернізаційних процесів на підставі досить великого історичного досвіду реформування в Росії, накопиченого у XIX та ХХ століттях, звертають на себе увагу дві своєрідні риси цих процесів. По-перше, при аналізі досвіду проведення реформ неможливо не помітити стійку здатність до їх відтворення через кожні 20—30 років, збереження при цьому в цих реформах загальної спрямованості на цінності західної економіки, наявності тісного взаємозв’язку російських реформ з довгохвильовими коливаннями західної ділової активності, яка знайшла своє відображення у ділових циклах М.Д. Кондратьєва.
По-друге, результати аналізу реформ свідчать про наявність постійного відтворення зворотного (інверсійного) руху реформ або, у всякому разі, їх явного гальмування щодо запозичення якості західних реформ, його обмеження та витіснення з економічного простору. Контрре- форми закінчуються новим загостренням соціально-економічних конфліктів, суспільних криз
.
Вивчення історії трансформаційних процесів на терені колишньої Російської імперії, СРСР дає можливість досить легко виявити їх циклічну природу. Так, спочатку вона була викрита на етапі так званого соціалістичного розвитку СРСР у вигляді системи перебудов — «воєнного комунізму», «нової економічної політики», «великого перелому», хрущовсь- ко-косигінських, брежнєвських реформ, горбачовської перебудови.
Подальше вивчення циклічної природи трансформаційних процесів привело до розуміння того, що окремі етапи трансформацій мають системний характер і є ланками єдиного процесу модернізації, який має період обертання майже у два століття. У зв’язку з цим сучасні трансформаційні процеси слід розглядати як їх чергову фазу.
В. Рязанов в історії російських реформ ХК і ХХ століть виділяє п’ять найбільш значних їх хвиль, що мають загальну спрямованість на активізацію формування ринкових відносин. Перша хвиля охоплює період з початку ХК ст. до 20-х років ХК ст., друга — з кінця 50-х років до середини 70-х ХК ст.; третя хвиля — з середини 90-х років ХК ст. до Першої світової війни (при цьому період непу виступає як певна післяреволюційна реанімація попередніх реформ Вітте і Столипіна); четверта — з другої половини 50-х до кінця 60-х років ХХ ст.; і нарешті, п’ята хвиля реформ виникає з середини 80-х років і триває по цей час
.
Висунення як гіпотези припущення про те, що всі п’ять хвиль економічної трансформації не ізольовані одна від іншої, а виступають ланками єдиного процесу модернізації, наявності гіперциклу модернізації, який продовжується протягом двох століть, потребує відповідного висунення загальної основи спадковості цієї модернізації. Такою основою, на наш погляд, може виступати циклічний процес реакції обмеженої модернізації малого суспільства на модернізаційні хвилі західного (сучасного) суспільства, адаптація малого (східнослов’янського) суспільства до змін та напрямів розвитку великого (західного). Цей вплив на мале суспільство відбувається в межах наступних фаз мікроциклу — тиск капіталістичної організації — стиснення, архаїзація общини; зворотна реакція, розширення та трансляція общинної організації — обмеження та перетравлення общиною капіталістичної організації в організмі малого суспільства. Кожна зміна в динаміці фаз циклу тісно пов’язана з динамікою тінізації, відповідними її фазами. При цьому процес економічного циклу, перехід від однієї фази до іншої, їх протиріччя обумовлюють тенденції тінізації.
» следующая страница »
1 ... 125 126 127 128 129 130131 132 133 134 135 ... 350