До найважливіших характеристик елітної економіки України слід віднести:
• замкненість елітного сектора. Він є головною сферою діяльності олігархічних кіл, всередині яких точиться жорстока конкурентна боротьба за ті чи інші ніші елітної сфери. Потрапити до неї можна лише новим більш потужним фінансовим колам, які здатні відтіснити стару еліту на другий план;
• непрозорість елітної економіки. Якщо за кордоном фінансові ринки є відкритими, інформація про їх діяльність є доступною, то український ринок є водночас зарегульованим, недорозвинутим і непрозорим
• ;
• зосередження фінансових ресурсів країни в руках олігархічних кіл в елітарних структурах. Основу сучасної олігархії складає фінансова олігархія, яка являє собою союз фінансових і промислових груп. Українською особливістю цього явища, на думку О.Турчинова, є влада адміністративно-економічних груп (АЕГ), що формувалися на залишках владної адміністративно-радянської системи й отримали доступ до фінансових ресурсів у зв’язку з приналежністю їх до сфери державного управління;
• залежність олігархічних кіл від державних фінансів. Початковий український капітал не являв собою результат заробітку чи вдалого прикладання капіталу. Він був повністю сформований з державної власності, з бюджетних коштів і прав на їх обслуговування;
• існування різко асиметричних умов господарювання для різних суб’єктів, реалізація комплексу заходів щодо підтримки привілейованого
становища елітної економіки щодо інших суб’єктів. Нерівномірність оподаткування, звільнення від оподаткування окремих галузей, регіонів чи підприємств, утворення вільних економічних зон
;
• максимальне обмеження конкурентно-ринкового середовища в країні, створення для суб’єктів ординарного підприємницького сектора режиму адміністративного та фіскального тиску, численних заборон та обмежень, виштовхування цього сектора за межі офіційної діяльності. У зв’язку з цим Україна, соціально-економічні умови якої мають великий потенціал розвитку підприємницького сектора, офіційно має цей сектор у непропорційно обмежених обсягах. Так, якщо у США діють 20 млн малих підприємств, у Японії — 10 млн, у Росії — 3 млн, у Польщі — 2,5 млн, то в Україні—лише 140 тисяч. У країнах Західної Європи малий бізнес приносить 50—70% доходу бюджету, тоді як в Україні — 5%. За даними ООН, у світі в малому бізнесі зайнято 50% населення, зокрема у країнах Західної Європи — 65—85%, у Росії — 20%, в Україні — 5%
• ;
• трансформація тінізації елітної економіки у базовий елемент функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, криміналізація усіх сфер суспільного життя, особливо економіки, структуризація оргзлочинності і суб’єктів тіньової економічної діяльності, посилення в економіці монополістичних тенденцій;
• розвиток тенденції до підміни офіційної влади владою адміністративно-економічних груп, які об’єднують представників держапарату, суб’єктів економічної діяльності та кримінальних структур
• ;
• подальша тінізація економіки та розвиток корупції, які перетворюють Україну на нове макроекономічне утворення — так звану тіньову парадержаву, що є утворенням макроекономічного рівня державного типу, в якому через високий рівень корупції і тінізації державні послуги та суспільні блага розподіляються за квазіринковим принципом. У такому утворенні функціонують корупційні ринки державних послуг та суспільних благ: адміністративно-господарських рішень, державних посад, привілеїв і пільг, державного захисту прав і свобод, державної освіти і науки
» следующая страница »
1 ... 131 132 133 134 135 136137 138 139 140 141 ... 350