Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Форм гібридизації влади існує безліч, у новітніх умовах вони ви­являються, зокрема, в активному формуванні нових тіньових ринків, наприклад, ринків депутатських місць у законодавчих структурах країн СНД. Оскільки інформації по Україні менше, зробимо посилання на досвід північних сусідів. Так, найбільш чітко справу обліку депутатсь­ких місць за партійними списками на спонсорську допомогу поставле­но, як не дивно, у КПРФ. Згідно з внутрішньопартійною інформа­цією, восени 2002 року цьому питанню було навіть присвячено спе­ціальне закрите засідання президії ЦК, на якому була прийнята така постанова: дозволити бізнесменам, що співчувають партії, пропонува­ти своїх кандидатів до виборчого списку в обмін на пожертву в 1,5 млн у.о. за місце

.

Одним із проявів незавершеного характеру модернізації, взаємопро­никнення економічних сфер, їх невідокремленості є невільний вибір парт­нерів для соціально-економічної взаємодії

. Вибір партнера залежить від його приналежності до певної системи персоніфікованих общинних відно­син, а отже, від залежності, побудованої на общинних зв’язках. Можли­вості суспільного регулювання та контролю за цими зв’язками значно знижені, оскільки вони відкидаються системною общинною організа­цією, а отже, набувають характеру тіньових. Реально виключена мож­ливість селекції партнерів для функціонально різнопланової діяльності — суспільної, комерційної тощо. Вимога особистого як вихідної передумо­ви для здійснення економічних дій перетворює будь-якого члена локаль­ного общинного суспільства на універсального партнера, пов’язаного спільною відповідальністю за долю общини. Локальне суспільство — сім’я, община, мафія, організовані злочинні угруповання — завжди є самодос­татнім, ізольованим, а отже, і ворожим до навколишнього середовища, протиставленим щодо нього, тіньовим.

У межах локального общинного суспільства вся сукупність його су­спільних відносин зводиться і визначається відносинами між «своїми» внутрішніми персоніфікованими відносинами. Ця форма малого су­спільства диференціює статус його члена залежно від системи особистої залежності. Таким чином, соціальна організація традиційного суспіль­ства, «традиційний порядок характеризується потрійним градієнтом: ча­совим (центральна роль традиції і прецеденту), просторовим (локалізація трансакцій) та ієрархічним (відносини панування та підпорядкування)»

.

Система традиційного суспільства може адаптуватися до існування позалокальних відносин (ринкових, цивільних, комерційних) за умови, що вони підпорядковуються логіці та адресі персоніфікованих відносин. Орієнтація на систему особистої залежності від ієрархії локального су­спільства продовжує відтворюватися і на макросоціальному рівні при трансляції общинних відносин на вищий соціально-економічний рівень.

Шшим проявом незавершеної модернізації суспільства з розвинутою общинною пам’яттю є недосконалий контроль насилля, в тому числі по відношенню до жертв тіньової економіки, організованої злочинності. Для сучасного суспільства характерною ознакою є інстигуціоналізація насил­ля, яка матеріалізується у монополії держави на його здійснення. Неза­вершена модернізація, навпаки, виявляється у руйнуванні цієї монополії, переході до своєрідної олігополії на насилля, зокрема псевдоправове за­безпечення, суб’єктами якого виступають численні суб’єкти організова­ної злочинності, сепаратистські сили в суспільстві, тероризм тощо.

Одним з критеріїв незавершеної модернізації суспільств общинної організації є дуалізм норм, які оцінюють поведінку, з одного боку, членів своєї спільноти і з другого — тих, хто знаходяться поза суспільством, — чужих

. Ступінь інтенсивності дуалізму норм є мірою просування того чи іншого суспільства по шляху модернізації: чим більш двоїсті норми, які існують у суспільстві, тим менш суспільство, яке є об’єктом дослідження, належить до сучасного суспільства. Головна закономірність зміни тен­денції його розвитку побудована на наступному: зростання залежного ста­ну традиційного суспільства, посилення тиску на нього з боку норм су­часного суспільства продукує умови для відповідного еластичного поси­лення архаїзації першого, його дуалізму норм, а отже, і тінізації суспільних відносин. Нав’язані ззовні норми, які відбивають експансію західних еко­номічних засад розвитку у простір традиційної економіки, асоціюються в поведінці її економічних агентів із зовнішнім ворогом, викликають про­тидію і відносну тінізацію, тоді як «свої» норми стимулюють добровільне підкорення, солідарність та пристосування до їх вимог.

 

« Содержание


 ...  129  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я