Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

.

Слід підкреслити, що комплексне дослідження проблем гібридизації су­спільних відносин, побудованих на незавершеній модернізації, є стрижневим для відтворення логіки тінізації цих відносин. Гібридизація, змішування для цієї соціально-економічної структури є не тільки не випадковою, стохастич- ною подією, але одним із головних іманентних чинників її розвитку, який необхідно підняти до рівня чинників, що визначають цивілізаційні переваги суспільної організації іводночас обумовлюють існування асиметрично більшого по відношенню до пануючої розвинутої структури західного суспільства тяга­ря проблем, пов’язаних, зокрема, з тінізацією економічних відносин

.

У зв’язку з необхідністю подолання вищезазначеного протиріччя слід звернутися до зауважень відомого англійського дослідника селянської цивілізації Т. Шаніна, який радив зосередити увагу на так званих маргі­нальних соціально-економічних формах, що, на його думку, притаманні селянському суспільству

. Це експолярні (позаполюсні), нечисті еко­номічні форми, які відбивають об’єктивно властиву цьому суспільству якісно більшу різноманітність змішаних форм, що значною мірою фор­мують економічну структуру, альтернативну пануючій у даний час роз­винутій ринковій. Експолярні, змішані форми — це форми, які гносеоло­гічно функціонують поза існуючі інваріанти домінуючої прозахідної еко­номічної моделі і відбиваються у такий спосіб у перетворених формах у базових важелях економічної політики, виявляють себе там і як відповідні її тіньові засади організації реальної економічної влади.

У даних історичних умовах — умовах зростаючої системної кризи па­нуючої економічної моделі — досить переконливо з’ясувалося, що найбільш потужним потенціалом стабільності та сталого розвитку на пе­редбачуваному відрізку історичного шляху володіють саме ті суспільства, де генетично розвинута змішана, нечиста, експолярна економіка. Наприк­лад, сучасні модернізаційні успіхи південно-східноазійської моделі еко­номічного розвитку пов’язані, зокрема, з тим, що їй притаманна набагато більш розвинута експолярна структура, ніж у сучасного західного су­спільства, і у зв’язку з цим вона є значно більш стійкою, адаптогенною до стрімких змін та перманентної нестабільності. Подібна експолярність є закономірністю розвитку і українського суспільства. Так, йому, на відміну від західного, відповідає не тільки тотальний характер гібридизації вла­ди, але й наявність гібридних економічних форм, таких як податок на додану вартість

, напівпідприємництво. Як зазначають дослідники еко­номічної структури українського суспільства, вагомим чинником його виживання є надзвичайно щільний характер приватного бізнесу з робо­тою за наймом — напівприватно-службової діяльності. Для багатьох підприємців-службовців збереження посади (службового місця) в «офіційній» діяльності відіграє багатофункціональну роль: для одних вона є головним засобом нейтралізації конкурентно-адміністративного конт­ролю та протидії, соціального прикриття, для інших — способом накопи­чення трудового стажу, для третіх — страховкою на випадок стрімких со­ціальних змін, банкрутства, для четвертих — джерелом доступу до дефі­цитних ресурсів, пільг та ділових зв’язків

. У цьому полягає найпотужніше джерело тінізації вітчизняних суспільних відносин, насам­перед на рівні верхніх поверхів владної еліти. Саме в цьому контексті слід сприймати інформацію голови Державної податкової адміністрації на од­ному із засідань Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю про те, що 364 народні депутати мають дохо­ди від комерційних структур і тільки 86 не причетні до підприємницької діяльності, серед парламентаріїв нараховуються 202 керівника підприємств. Загалом 364 депутати з 450 мають відношення до госпо­дарської діяльності 3,1 тис. підприємств, які імпортували в країну сиро­вини і товарів народного споживання на суму 13,2 млрд. грн., або 25,3% від загального обсягу імпорту в країну, та експортували на суму 5,2 млрд.грн., або 10% від загального експорту з країни. Водночас, заборго­ваність цих підприємств перед бюджетом склала 4,1 млрд. грн.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132  ... 350