Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Методологічна прикутість основної частини сучасних дослідників економіки, в тому числі українських, до чистих форм відбиває не тільки довготривалі економічні переваги чистої економічної моделі західного суспільства. Це і типове, вимушене теоретичне викривлення на догоду спрощеної моделі світоустрою, в якій панували лінійні логічні законо­мірності суспільного розвитку, його прогресистські тенденції.

Однак справжні успіхи у теоретичному та практичному опануванні дійсності виникають саме там, де торує собі шлях нечистий, нелінійний розвиток, там, де щодо методології дослідження є місце прикладання за­гальнотеоретичному принципу додатковості

. Наприклад, в СРСР у пе­ріод непу, у сучасних південно-східноазійських реформаціях, нарешті, в успішних західних системних антикризових заходах. У зв’язку з останнім слід згадати про рузвельтівський «новий шлях», який збагатив теорію і практику реформування західної економіки альтернативними методами регулювання.

Підсумовуючи вищевикладене, слід наголосити на такому аспекті центральної проблеми даного дослідження: можливість забезпечення ста­лого, динамічного розвитку суспільства незавершеної модернізації по­требує застосування більш розгорнутої експолярної поліструктури, еко­номічних форм, які виходять за вузькі обмежувальні кордони сучасної західної класичної моделі розвитку. В той же час ця поліструктура харак­терна наявністю багатьох гібридних форм, для яких іманентно притаманні умови існування поза контролем держави, які таким чином утворюють широкий тіньовий простір. Подолання цього конфлікту та досягнення

можливого компромісу і повинно скласти основні засади економічної політики в Україні щодо забезпечення сталого економічного розвитку та обмеження тіньових процесів. Якщо у зв’язку з цим подивитися на відомі історичні факти, наприклад, історію українського козацтва — «героїзова­них злочинців»

 Січі, то для певних періодів свого розвитку їх соціальна функція виступає як вельми характерна для вітчизняної соціально-еко­номічної структури експолярна форма тіньової діяльності. «В історично­му аспекті формування української психіки відбувалося під впливом гео- політичного фактора — розташування України між Заходом і Сходом. З одного боку—авантюрно-козацький (лицарський) стиль життя, з друго­го — стиль притаємного існування, спричинений необхідністю критися від небезпечних ворогів. Якщо перший є джерелом активності, то другий спонукає до «відступу в себе» з життєвою філософією «моя хата скраю...»

Одним з хрестоматійних традиційно-національних зовнішньо по­мітних явищ «гібридизації» влади, зрощення її з кримінальними структу­рами є утворення численних місцевих ринків, характерними ознаками діяльності яких є наявність інтересу до них з боку місцевих органів влади, порівняно невеликі офіційні доходи, які вони приносять місцевим бюд­жетом, офіційна реєстрація та облік доходів щодо діяльності лише неве­ликої кількості з них. Так, в одному з найбільш ринково розвинутих тор­говельних центрів країни м. Хмельницькому з більш ніж 30 реально дію­чих ринків офіційно у відповідності з чинним законодавством зареєстровано лише 7, офіційний доход у бюджет міста склав у 2002 році майже 13 млн грн. — один із найвищих показників в Україні. Однак вод­ночас, за розрахунками голови профспілки вільних підприємців, бюджет міста недорахувався у тому році суми у 30 млн грн. Така висока «рента­бельність» тіньової діяльності стала можливою у зв’язку з тим, що «базар під відкритим небом надійно прикрився невидимою парасолькою кров­но зацікавлених впливових осіб, наповнюючи їхні особисті бюджети на­багато потужніше і щедріше, ніж казенні засіки».То що дивного в тому, що діяльність цих ринків давно вже є суцільно тінізованою в Україні, навіть не тільки економічно, а й просто фізично небезпечною для су­спільства. Так, за даними начальника обласного управління у справах за­хисту прав споживачів Держстандарту України А. Євдощука, за шість місяців 2002 року при перевірці ринків з’ясувалося, що стандартам якості не відповідають 44% швацьких виробів, 57% — взуття, 54% — меблів, 65% —іграшок, 70% — парфюмерно-косметичних виробів. Ще більшою мірою не відповідають стандартам якості і безпеки продовольчі товари. Співро­бітники управління перевірили продукцію на 570 тис. грн, і на 220 тис. її довелось зразу ж зняти з продажу. Було вилучено 88% макаронних ви­робів, борошна і круп, 90% кондитерських товарів, а чаю та кави — цілих 98%!.

 

« Содержание


 ...  128  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я