Методологічна прикутість основної частини сучасних дослідників економіки, в тому числі українських, до чистих форм відбиває не тільки довготривалі економічні переваги чистої економічної моделі західного суспільства. Це і типове, вимушене теоретичне викривлення на догоду спрощеної моделі світоустрою, в якій панували лінійні логічні закономірності суспільного розвитку, його прогресистські тенденції.
Однак справжні успіхи у теоретичному та практичному опануванні дійсності виникають саме там, де торує собі шлях нечистий, нелінійний розвиток, там, де щодо методології дослідження є місце прикладання загальнотеоретичному принципу додатковості
. Наприклад, в СРСР у період непу, у сучасних південно-східноазійських реформаціях, нарешті, в успішних західних системних антикризових заходах. У зв’язку з останнім слід згадати про рузвельтівський «новий шлях», який збагатив теорію і практику реформування західної економіки альтернативними методами регулювання.
Підсумовуючи вищевикладене, слід наголосити на такому аспекті центральної проблеми даного дослідження: можливість забезпечення сталого, динамічного розвитку суспільства незавершеної модернізації потребує застосування більш розгорнутої експолярної поліструктури, економічних форм, які виходять за вузькі обмежувальні кордони сучасної західної класичної моделі розвитку. В той же час ця поліструктура характерна наявністю багатьох гібридних форм, для яких іманентно притаманні умови існування поза контролем держави, які таким чином утворюють широкий тіньовий простір. Подолання цього конфлікту та досягнення
можливого компромісу і повинно скласти основні засади економічної політики в Україні щодо забезпечення сталого економічного розвитку та обмеження тіньових процесів. Якщо у зв’язку з цим подивитися на відомі історичні факти, наприклад, історію українського козацтва — «героїзованих злочинців»
Січі, то для певних періодів свого розвитку їх соціальна функція виступає як вельми характерна для вітчизняної соціально-економічної структури експолярна форма тіньової діяльності. «В історичному аспекті формування української психіки відбувалося під впливом гео- політичного фактора — розташування України між Заходом і Сходом. З одного боку—авантюрно-козацький (лицарський) стиль життя, з другого — стиль притаємного існування, спричинений необхідністю критися від небезпечних ворогів. Якщо перший є джерелом активності, то другий спонукає до «відступу в себе» з життєвою філософією «моя хата скраю...»
Одним з хрестоматійних традиційно-національних зовнішньо помітних явищ «гібридизації» влади, зрощення її з кримінальними структурами є утворення численних місцевих ринків, характерними ознаками діяльності яких є наявність інтересу до них з боку місцевих органів влади, порівняно невеликі офіційні доходи, які вони приносять місцевим бюджетом, офіційна реєстрація та облік доходів щодо діяльності лише невеликої кількості з них. Так, в одному з найбільш ринково розвинутих торговельних центрів країни м. Хмельницькому з більш ніж 30 реально діючих ринків офіційно у відповідності з чинним законодавством зареєстровано лише 7, офіційний доход у бюджет міста склав у 2002 році майже 13 млн грн. — один із найвищих показників в Україні. Однак водночас, за розрахунками голови профспілки вільних підприємців, бюджет міста недорахувався у тому році суми у 30 млн грн. Така висока «рентабельність» тіньової діяльності стала можливою у зв’язку з тим, що «базар під відкритим небом надійно прикрився невидимою парасолькою кровно зацікавлених впливових осіб, наповнюючи їхні особисті бюджети набагато потужніше і щедріше, ніж казенні засіки».То що дивного в тому, що діяльність цих ринків давно вже є суцільно тінізованою в Україні, навіть не тільки економічно, а й просто фізично небезпечною для суспільства. Так, за даними начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів Держстандарту України А. Євдощука, за шість місяців 2002 року при перевірці ринків з’ясувалося, що стандартам якості не відповідають 44% швацьких виробів, 57% — взуття, 54% — меблів, 65% —іграшок, 70% — парфюмерно-косметичних виробів. Ще більшою мірою не відповідають стандартам якості і безпеки продовольчі товари. Співробітники управління перевірили продукцію на 570 тис. грн, і на 220 тис. її довелось зразу ж зняти з продажу. Було вилучено 88% макаронних виробів, борошна і круп, 90% кондитерських товарів, а чаю та кави — цілих 98%!.
» следующая страница »
1 ... 123 124 125 126 127 128129 130 131 132 133 ... 350