Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Таблиця 3.2

Губернії	Кількість селянських дворів, які звернулися з прохан­ням про землевпоря дкування	Здійснено землевпорядних робіт протягом 1907-1914 рр.
кількість дворів	на площі (в дес.)	в тому числі створено одноосібних господарств	% одно осіб­них господ- дарств до загальної кількості землевпоря д-кованих господарств
Київська	149980	63736	257649	36192	56,8
Волинська	185853	54938	382191	49091	89,4
Подільська	73060	19380	47276	11597	59,8
Разом	408893	138054	687116	96880	70,2
%	100	33,8	-	23,7	-
Полтавська	161326	62755	250918	48281	76,9
Харківська	297654	155078	892125	79156	51,0
Чернігівська	84640	24485	120638	12739	52,0
Разом	513620	242318	1263726	140176	57,8
%	100	44,6	-	25,8	-
Катерино­ славська	197991	100911	998226	88114	87,3
Таврійська	86089	46732	547413	36957	79,1
Херсонська	167132	89147	683596	72609	81,4
Разом	451212	236790	2229235	197680	83,5
%	100	52,5	-	83,5	-
По Україні	1403725	617162	4180077	434736	70,4
%	100	44,0	-	31,0	-

Хід аграрних перетворень в Україні

Наслідки реформи Столипіна з точки зору її впливу на історичне місце общинної організації в Україні слід враховувати у зв’язку з відзначеним вище дрейфом общинної організації до інших економічних секторів еко­номіки та економічних форм. Об’єктивно прогресивною функцією сто- липінської реформи є не знищення общини як такої, а забезпечення її трансформації в економічно більш активні форми. Невипадково реформа забезпечила вибухоподібний розвиток кооперативного руху, зокрема в Україні, як організаційно-генетичного спадкоємця селянської общини.

Після реформ 1861 року в Україні виникають різні форми економіч­ної самооборони громадянства, які не втрачають ґрунту багатовікових на­родних традицій організації. Найважливішою з них, найближчою до се­лянської общини стає кооперація. Перший споживчий кооператив в Ук­раїні був створений у 1866 році у Харкові. Протягом 1866—1870 років в Україні діяло вже 20 споживчих кооперативів (загальна кількість їх в Російській імперії тоді становила 63). Серед визначних діячів коопера­тивного руху були тоді видатні представники українського національно­го руху, відомі науковці М. Драгоманов, М. Зібер, В. Антонович, О. Кістя- ківський, М. Яснопольський та ін.

Другий етап розвитку кооперації припадає на 1890-ті роки, що було пов’язано з діяльністю відомого українського кооператора, «артільного батька» М. Левитського. Завдяки його енергійним зусиллям 29 вересня 1894 р. в с.Февар на Херсонщині утворилась перша хліборобська спілка, або так звана артіль. З Херсонщини артільний рух швидко поширюється на Ка- теринославщину, Полтавщину, Чернігівщину, Київщину та Донеччину.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 109 110 111 112 113 114115 116 117 118 119  ... 350