Українські вчені теж приділили значну увагу дослідженню общинних форм господарювання, їх особливого значення у соціально-економічних перетвореннях, їх особливої історичної долі в різних суспільних умовах, зокрема Росії й України, їх зв’язку з новими економічними формаціями, такими як кооперація, які генетично пов’язані з общинними утвореннями.
Так, відомий український економіст МЛ. Зібер опублікував ряд окремих статей, а також велику працю «Нариси первісної економічної культури», в яких він значне місце відвів вивченню общинних форм. Нагадавши про те, що сучасне його дослідження різних сторін життя первісних народів має великі успіхи, вчений підкреслив: «Общинні форми господарства в їх різних стадіях становлять універсальні форми економічної діяльності на різних ступенях розвитку»
.
Найвідоміший український економіст МЛ. Туган-Барановський опублікував цілу серію ґрунтовних праць, в яких, на відміну від сучасних українських дослідників, велика увага була приділена майбутньому общинних форм, зокрема досвіду влаштування соціалістичних общин в історії людства, та аналізу цього досвіду
. Найбільш ґрунтовні з них «Об- щественно-зкономические идеальї нашего времени» (СПб., 1913) і «В поисках нового мира. Социалистические общини нашего времени» (СПб., 1913). Xарактерною рисою цих праць був той органічний зв’язок ідей соціалізму з ідеями общини — кооперації, який виявляв, надзвичайно переконливо доводив та оригінально інтерпретував М. Туган-Барановсь- кий, роблячи значний крок як у розвитку ідей майбутнього суспільства, так і в розвитку його теорії організації господарювання.
Остання стала ще одним вагомим аргументом великого вченого на користь необхідності врахування генетичної спадковості суспільної організації. М. Туган-Барановський досліджує різні типи й види кооперації, їх соціальні, організаційні та господарські характеристики, роль і можливості у захисті інтересів різних прошарків трудящих, їх можливості щодо зменшення напруги суспільних протиріч. Предмет особливої уваги науковця — сільськогосподарська кооперація різних видів, з розвитком якої вчений пов’язував надії на піднесення рівня ефективності суспільної організації. Особливе значення він надає розвиткові кооперативного руху в Україні, вбачаючи в ньому шлях не тільки до піднесення економіки, а й до національного та культурного відродження її народу
.
Однак, незважаючи на обнадійливі результати дослідження общинних форм, які утворили значний пласт пізнання особливого у розвитку економічних форм, зокрема східноєвропейської цивілізації, у вітчизняній науковій думці запанував євроцентризм, який відкидав існування інших життєздатних цивілізацій, окрім Заходу. Структура сучасного економічного дискурсу, що застосовується протягом останніх ста років у вітчизняних дослідженнях, спирається на систему категорій, на логіку, яка вироблена західною економічною думкою, в тому числі і марксизмом, і які, у свою чергу, виникли на ґрунті закономірностей розвитку західної економіки.
Одним з головних аргументів проти дослідження та розвитку практики щодо можливого застосування (навіть у модифікованому новітньому вигляді) общинних форм є твердження про те, що в Україні досить давно вже не існує общинних форм, а система общинного землеволодіння
— це суто російський феномен, який впродовж кількох століть силоміць насаджувався й серед українського народу, що і зумовило катастрофічне відставання України від європейської цивілізації
— .
Науковий підхід до встановлення реальної організаційної генетики суспільної економіки, на наш погляд, повинен ґрунтуватися на необхідних і достатніх компонентах детермінізму, які виявляються у двох принципах, що сформулював М. Бунге: генетичному (ніщо не може виникнути з нічого) та принципу закономірності (ніщо не відбувається довільним чином)
» следующая страница »
1 ... 105 106 107 108 109 110111 112 113 114 115 ... 350