. Це свідчить про те, що заходи уряду щодо впровадження капіталістичних відносин у сільське господарство виявились неефективними і відторгалися життям.
Поміщики, нова сільська буржуазія не влаштовували ферми, а здавали землю в оренду селянським сімейним господарствам.
На думку С. Кара-Мурзи, загальна помилка марксизму, який занадто жорстко застосовував формаційний підхід, виявлялась у тім, що він ставив знак рівняння між докапіталістичними формами і некапіталістич- ними. Якщо бачити в общині її цивілізаційний, а не формаційний зміст, то вона, природно, виступає як історично передуюча капіталізму форма, і в ХГХ., а тим більше в ХХ! столітті виглядає як архаїзм, дикість, економічний рудимент. Якщо ж розглядати общину як продукт культури, жорстко не пов’язаний з формацією, то в ній можна побачити особливий гнучкий і насичений змістом уклад, сумісний з різними, в тому числі сучасними, соціально-економічними базисами. На основі общинних відносин будувалась прискорена модернізація Японії, Китаю і країн Південно- Східної Азії. Принципи общинної організації покладені в основу побудови кооперативів малих підприємств півдня Iталії, які конкурують з потужними корпораціями навіть у галузі мікроелектроніки1.
У зв’язку з глибокою сучасною кризою постіндустріальної цивілізації, виникненням неоекономічної тенденції у світі виник великий інтерес до дослідження принципів організації селянської економіки, за якими майбутнє світової економіки, підвалин її організації. Тільки економіка, організована на цих принципах, здатна розв’язати глобальний вузол сучасних протиріч управління, значно знизити інтенсивність протистояння в управлінні в ланці держава—підприємство—людина. Тому вивчення засад організації селянської економіки, трансляції засад соціальної пам’яті в Китаї, Шлії, Японії, Росії, Україні має велике значення для подолання цих проблем.
Вивчення країн «селянської цивілізації», втягнутих у сучасну капіталістичну систему як її периферія, дало можливість зробити принципові висновки. Головний зміст їх виявляється у наступному: капіталістична організація в цих країнах не могла витіснити організаційні форми, побудовані на общинних засадах. I не тільки не могла витіснити і трансформувати економічну структуру на властивих її засадах, а й мала суттєву потребу у зміцненні альтернативних форм. Шакше кажучи, для проникнення та розвитку в певному секторі економіки країн капіталістичної периферії капіталістичних форм інші сектори цієї економіки повинні були «відступити» до засад організації, побудованих на общинній пам’яті, перетерпіти свою «архаїзацію», стати більш традиційними за своєю структурою, ніж
до цього. Капіталістична модернізація в країнах «селянської цивілізації» призводить до утворення двоїстої структури суспільної організації, посилення економічного фундаменталізму, общинної соціальної пам’яті у суспільних структурах і одночасного посилення тінізації економічного життя
. Це пов’язано хоча б з тим, що посилення двоїстої суспільної структури означає різкий поштовх до розвитку неформальних структур управління. Саме у зв’язку з цим А.В.Чаянов підкреслював той факт, що сімейне трудове господарство, маючи особливий спосіб внутрішньої організації, робить його непрозорим для діючої системи суспільного контролю, його внутрішній («суб’єктивний») уклад взагалі неможливо зробити об’єктом аналізу при поверховому погляді
.
З аналізу механізму взаємодії сімейного трудового господарства як форми общинної організації із зовнішнім економічним середовищем, яким нині виступає капіталістична організація, А.В.Чаянов робить важливий для даної теми висновок: господарства з таким типом соціальної пам’яті зберігають свою внутрішню природу у різних народногосподарських системах, виступають у різних формах; у своїх зовнішніх проявах вони мають величезний потенціал соціальної «мімікрії» таким чином, що видимість їх зовнішніх проявів створює у дослідника спокусу і їх внутрішню природу трактувати в категоріях капіталістичної макросистеми, хоча ці категорії і логіка їх розкриття неадекватні внутрішньому укладу даної системної організації.
» следующая страница »
1 ... 112 113 114 115 116 117118 119 120 121 122 ... 350