5) поліпшенню соціально-психологічного клімату в робочих групах, структурних підрозділах, організації в цілому;
6) зниженню опору організаційним змінам та впровадженню
новацій;
7) підвищенню відповідальності щодо впливу діяльності організації на зовнішнє середовище та посиленню зворотного зв'язку з ним.
Кожен керівник працює у своєму "комунікативному просторі", який має специфічну конфігурацію контактів. Для того щоб краще зрозуміти цей феномен, важливо проаналізувати, які комунікації є основоположними, як вони утворюються спонтанно і як впорядковуються. Це можна відстежити через ті переваги, які є основою вибору комунікативної поведінки. Важливо мати уявлення про типи керівників, які організують своє спілкування з підлеглими різними способами, а також їхні можливі помилки у спілкуванні з вищим керівництвом.
Якщо вища адміністрація організації орієнтована на постійні зміни, то їй необхідно розробити таку організацію "комунікативного простору", щоб органічно могли сполучатися стійкість і динамізм, керованість і спонтанність, новий і попередній досвід. "Комунікативний простір" керівника і виявляється тим середовищем, в якому формується така двоєдність. З одного боку, організаційна поведінка працівників може бути орієнтована на пошук, ініціативи, новаторство (конструкторський і технічний відділи, служби маркетингу, відділи продажів), з іншого - на стримування новацій (фінансова служба, бухгалтерія, відділ постачання).
Кожен керівник може опинитися в ситуації, коли порушуються його комунікативні зв'язки з підлеглими - виникають комунікативні психологічні бар'єри. Це відбувається з таких причин:
1. Індивідуально-психологічне сприйняття інформації, що ускладнює її засвоєння (інформація перенасичена, незрозуміла, суперечлива, недостатня, надходить від неавторитетного джерела, спізнюється, потребує перевірки, перекручує факти, може зумовити конфлікт, потребує узгодження і т.д.).
2. Соціально-психологічне коригування інформації, особливо у підрозділах і між ними, коли там складається несприятлива для роботи обстановка (затримка інформації, її зумисне перекручування, ігнорування її взагалі, "запуск" небажаної інформації, циркуляція чуток
184
і спростувань, з'ясування стосунків замість роботи).
3. Організаційно-психологічне розладнання каналів передачі інформації (ефект "зіпсованого телефону", де виникають непорозуміння, наділення повідомлень новим змістом, скорочення обсягу повідомлення або надання йому іншого змісту).
4. Вербально-психологічна форма звернення, за якої висловлене або блокує розуміння інформації, або провокує її перекручування.
Усі ці бар'єри й утворюють зону некерованості в "комунікативному просторі" фірми (рис. 12.14).
Рис. 12.14 - Основні причини появи комунікативних бар'єрів і зони некерованості у "комунікативному просторі" організації |
Комунікативні акти у поведінці керівника можуть бути реалізовані через усні і письмові форми спілкування, безпосередньо у живому спілкуванні або опосередковано (телефон, факс, селектор, локальні ком-
185
п'ютерні мережі), в офіційних або неофіційних способах контакту. Вибір більш привабливих актів комунікативної поведінки залежить від ситуації, ділових стосунків, диспозицій, психологічних типів особистості, індивідуально-особистісних характеристик. У підсумку характер комунікацій визначається вибором форми спілкування, засобу повідомлення і способу контакту.
» следующая страница »
1 ... 107 108 109 110 111 112113 114 115 116 117 ... 156