Однак не покарання підтримували дисципліну в армії, та їх і не доводилось часто застосовувати. Римська армія складалася з вільних, патріотично налаштованих і хоробрих громадян, які розуміли, що захищають свій край, свій народ, свої сім'ї, і в переможних боях здобували для себе нові землі, рабів, багатство. Майже завжди саме воїни і командири діставали значну частину здобичі (інша надходила до державної скарбниці, громадського фонду — земля, частина скарбів).
Римські воїни, які відзначалися в боях, діставали особливі почесні нагороди. Зокрема, полководець, який виграв велику битву чи війну, набував право на тріумф — урочистий в'їзд у місто на чолі переможного війська. Він їхав на колісниці в пурпурній, оздобленій золотом тозі, увінчаний лавровим вінком. За ним несли здобуті трофеї, вели полонених тощо
.
Нижчі командири і воїни за хоробрість також одержували відзнаки: за врятування римського громадянина — почесний вінок з дубового листя (corona civica); за те, хто перший піднімався на стіну ворожого міста, палубу ворожого корабля, чи в табір противника — золотий вінок (согопа muralis). Надавались і значні матеріальні заохочення.
Часті війни сприяли тому, що воєнне життя стало в Римі явищем повсякденним, воїни постійно загартовувались й набували воєнного досвіду. Для представників вищих станів римлян тільки служба в армії могла відкрити шлях до політичної кар'єри. З кінця III—II ст. До н. Е. Римська армія поступово перетворюється у професійну.
Фінанси. Фінансова система Стародавнього Риму була організована в такий спосіб, що витрати визначалися прибутками. Найважливіші статті витрат — утримання війська, будівництво фортець, оборонних споруд, військових кораблів, храмів, громадських споруд, потреби релігійного культу, утримання службового персоналу.
На військові потреби в період ранньої Республіки з громадян стягували спеціальний податок (tributum). Але успішне ведення війн, значні трофеї, захоплення нових територій дедалі збагачують державну скарбницю, і цей податок скасовують (у 168 р. До н. Е.). Вважалося, що римські громадяни повинні бути звільнені від сплати будь-яких податків, і оподатковувались тільки негромадяни, котрі мешкали в Римі. Щоправда, існували непрямі податки у вигляді різних митних зборів, наприклад увізне мито на закордонні товари, мито за відпуск на волю рабів (5 % їхньої вартості). Не сплачували податків і ті общини й міста в Італії, які добровільно приєдналися до Риму. Згодом звільнили від них, за словами німецького дослідника римської історії Теодора Моммзена, з нечува- ною в історії проникливістю і великодушністю всіх італіків — у межах італійського союзу не було жодної оподаткованої общини.
Щораз зростаючі витрати держави покривали за рахунок загарбницьких воєн.
Засобом розрахунків між людьми тривалий час (упродовж кількох століть від заснування Риму) були рогата худоба і мідь на вагу. Монет довго не карбували. Монетною одиницею служив фунт міді (дорівнював 327,45 г), яку не карбували, а відливали. На ній були зображення бика, пегаса або орла. Цю монету називали асом, і вартість її становила 1/288 фунта срібла. В Римі були в обігу карбовані монети етрусків, інших італійських міст, грецькі монети. Перші римські монети (мідні, потім срібні, а далі золоті) почали карбувати тільки наприкінці III ст. До н. Е. Найдрібніша з них — секстант (мідна) становила 1/6 частину аса; квадрант — 1/4 частину аса. Лише в 268 р. До н. Е. Римляни перейшли до самостійного карбування срібної монети. Нова монета називалася денарієм і дорівнювала 10 бронзовим асам, які карбували поряд із мідними. Встановлено відношення срібла до бронзи як 1:20. Дрібною срібною монетою був сестерцій, який дорівнював 1/4 денарія. Денарій став загальноіталійською монетою.
Місцеве управління. Тільки в І ст. До н. Е. Остаточно склалося місцеве управління Римської держави. До того часу в управлінні приєднаними добровільно чи захопленими силою зброї Римом землями в Італії і поза нею не було чіткої системи. Зрештою, і сам Рим певний час на рівноправних засадах входив до федерації Латинських міст-держав, яка в різні періоди налічувала від 10 до 30 членів.
» следующая страница »
1 ... 116 117 118 119 120 121122 123 124 125 126 ... 215